Чи засудить суддя суддю за рішення, яке сам виносив?
Прокуратурою завершено розслідування та передано до суду справи усім відомих суддів Печерського суду О. Царевич та В. Кицюка. Нагадую, ці судді у часи Євромайдану як на конвеєрі штампували рішення про позбавлення прав учасників відомого автопробігу до Межигір'я, який відбувся 29.12.13 року. Судді не зважали на жодні докази невинуватості водіїв і фальсифікації документів ДАІ та карали власників авто позбавленням прав на 6 м. навіть, якщо вони взагалі в той день нікуди не їздили. Усім було очевидно, що справи фальсифіковано і це є переслідуванням активістів з метою придушення протестного руху. Але ні Царевич, ні Кицюка це зовсім не бентежило. Більше того, вони наскільки спішили винести потрібні владі рішення, що позбавили двох осіб прав на підставі рапорту інспектора Козака, у якому не було підпису самого інспектора і взагалі ЖОДНОГО підпису. У ході слідства з'ясовано, що інспектор Козак, не складав цих рапортів, а протокол складено під тиском безпосередніх керівників ДАІ Печерського району. Також встановлено, що в систему автоматичного розподілу справ у суді було втручання, що дало можливість призначити по конкретних справах саме суддю Царевич та Кицюка. Якщо когось цікавить, то детально справи, які розглядала суддя Царевич описано тут
Але сьогодні мова не про Царевич та Кицюка. Одночасно з ними такі ж справи розглядали понад 100 суддів Києва та Київської області та ще близько 20 з інших регіонів. У Києві немає ЖОДНОГО суду, де б не працював суддя, який розглядав аналогічні справи та виносив аналогічні рішення. "Автомайдан" разом з Адвокатською дорадчою групою вже два роки займаємось цими справами. На підставі зібраних доказів у нас немає сумнівів, що усі ці справи мали замовний характер і суддям з боку Адміністрації Президента давались чіткі вказівки, які рішення вони повинні прийняти по цих справах. Як давались вказівки розповіла діючий член Вищої ради юстиції та колишнього голови Оболонського суду Мамонтова І.Ю.. Нажаль, переважна більшість суддів виконала вказівку. Більше 300 невинних було оштрафовано чи позбавлено прав на підставі повінстю сфальсифікованих документів і судді розуміли, що роблять.
У Шевченківському судді майже половина складу суду розглядала аналогічні справи. Одним з таких суддів був суддя Лінник О.П., який 24 січня 2014 року позбавив водія прав на 3 м. за те, що 29.12.13 він начебто не зупинився на вимогу інспектора ДАІ на вул. Богатирській 3.
Потім ця Постанова була скасована апеляцією, а справу розслідує прокуратура. До речі, про тиск на суддів по цих справах у Шевченківському суді з боку колишнього голови суду прямо заявила суддя цього суду І. Макаренко.
Найцікавіше, що ситуація з Лінником О.П. чітко підтверджує те, що розповіла Ірина Мамонтова. Відповідно до її свідчень по перших протоколах, які надійшли до суду судді приймали законні рішення або ж застосовували штрафи. Тоді до неї подзвонили з Адміністрації Президента та повідомили, що судді мають застосовувати лише максимальні санкції. Так от, 09 січня 14 року п.Лінник розглянув аналогічну справу і виніс... абсолютно законне рішення – про повернення справи у ДАІ. В обґрунтуванні свого рішення він зазначає "протокол складений... лише тому, що автомобіль... належить їй, але доказів того, що саме вона керувала даним автомобілем в день та час, зазначений у протоколі, суду не надано".
Все правильно. Справді законне і обгрунтоване рішення. Але ж чому тоді у справі від 24 січня 14 року суддя Лінник О.П. виносить рішення, яке суперечить його ж правовій позиції, сформованій два тижні тому? Мабуть, знайшлися інші дуже вагомі аргументи, які в постанові не відображено, але змусили суддю прийняти завідомо неправосудне рішення.
І от тепер найголовніше – суддя Лінник О.П. продовжує вершити правосуддя. Більше того він розглядає справу Кицюка і повинен вирішити чи вчинив злочин суддя Кицюк при винесенні постанов, аналогічних тій, яку виносив сам суддя Лінник. Якщо він визнає винним Кицюка, то по-суті визнає, що й сам вчинив злочин.
Як Ви думаєте – чи буде у нього конфлікт інтересів? Чи є підстави сумніватися в неупередженості судді? От і ми сумніваємось, а тому подали заяву про відвід судді Ліннику. Однак вчора Шевченківський суд визнав наші сумніви безпідставними і відмовив у відводі Лінника О.П.
Сьогодні ж нам відмовили у відводі судді Трубнікова, який розглядає справу судді Царевич у цьому ж Шевченківському суді. Він також приймав постанови, за які буде судити Царевич. Суддя Щеголєва відмовилась задовольняти відвід, оскільки "справи, які розглядались Трубніковим не мають ніякого відношення до обставин, що були предметом досудового розслідування... відносно Царевич О.І.".
Ось так – НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ. До речі, саме така позиція суддів в часи Революції гідності дозволяла їм закривати очі на пачки фальсифікованих рапортів, які водії приносили з інших справ – вони ж не мали жодного стосунку до цієї справи. Саме ця позиція дозволяє Вищій раді юстиції при розгляді справ про порушення присяги цими суддями закривати очі на усі ознаки організованості та очевидного зв'язку між усіма цими рішеннями. А така позиція ВРЮ дозволяє зараз судді Щеголєвій робити аналогічні висновки. Чому ВРЮ можна, а їй ні.
Тепер нам залишається лише зручно вмоститись у цьому театрі абсурду і спостерігати чи були праві древні римляни, коли казали, що ворон воронові ока не виклює.
Ця ситуація ще раз змушує задуматись над питанням – чи може бути довіра до таких процесів та рішень в цих справах? Чи взагалі може бути довіра до судів, де до сих пір працюють судді, які пачками виносили очевидно неправосудні рішення? Чи може бути довіра до судів, якщо навіть чесні і порядні судді лише мовчки спостерігають за тим, як злочинці в мантіях тягнуть авторитет судової влади на дно?
Що скажете, панове судді? Будете далі мовчки йти на дно чи вже варто допомогти скинути баласт у вигляді тих суддів, які так легко виконують злочинні вказівки та забувають свою присягу?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
