17 квітня 2012, 22:45

Горіла... Рада, палала!

Грівся я сьогоднішнього дощового вечора біля багаття. Немов отой Буратіно у комірчині татуся Карло. Багаття справді, як у дитячій казці, було намальованим на холстині. Холстину ж встановили на підрамнику, який стояв на подіумі, подіум розташувався у залі, а зала та знаходиться у будівлі, що міститься на київській вулиці Хорьовій, під номером – 25. Вогонь на картині безжально споживав споруду, яка також має конкретну ("чисто конкретну") київську адресу: вул. Михайла Грушевського 5. Для політично не перейнятих громадян зазначу, що це офіційна адреса нашого парламенту – Верховної Ради України.

Таки так, автор живописного твору зобразив пожежу у приміщенні Верховної Ради.

Автор сам себе назвав: Громадянин Художник. Він виголосив короткий, ... не знаю як це назвати, може: "маніфест", "месідж" "звернення", ... але точно не "універсал". Його текст, у власному перекладі з російської наведу повністю:

"Палаюча Рада – це не заклик, а настрій. Це видихання: "нарешті". Це заборонена мрія; устриця у соку лимону, яку подали до столу у пупку Моніки Белуччі.

Рада, Кабінет, Адміністрація... не визначально. Еквілібристика політичних акробатів, яку ми споглядаємо, то лише стрибки у верхотурі, незмінної, заскорузлої системи. Цілковито корупційної, наскрізно гнилої, гранично цинічної. У ній неможливо бодай щось виправити. Отож, ця еквілібристика, зміна барв, облич та статей лише відволікає нас від усвідомлення огидності (порочности – рос.) усього номеру, вистави загалом.

Так було дотопер.

Але нині дещо змінилося"

Щиро кажучи, я не знаю, що, власне, "змінилося", але відчуваю – таки змінилося. Дивіться картину. Київ, Хорьова 25. Ще тиждень буде. Втім, хіба лише Рада надихає митців на сюжети їхніх футуристичних творів?

Може ініціатори виставки цієї картини організували б її сайт у музичному супроводі народної хорової пісні "Горіла сосна", чи адажіо Альбіноні.

PS

Офіційно назва вулиці вживається як "Хорива", але направду народжені у Києві знають, що її завше називали Хорьова, як прикметник від імені князя Хорива або назви гори Хоревиця.

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...