14 травня 2012, 14:21

Та схаменіться ви зі "своєю недоторканістю"!

Опозиція навипередки із владою носиться, немов із "писаною торбою", з ідеєю скасування депутатської недоторканості. Важко сказати, чому ця популістична ідея, набуває ознак нав'язливої для імітаторів політичного процесу в Україні. Можна лише припустити, що парламентарії підсвідомо відчувають: виборцям відомо про використання інституту недоторканності не задля захисту прав громадян, а у приватних цілях народних обранців.

Натомість, імунітет від кримінальних переслідувань є об'єктивно необхідним захисним механізмом для парламентаря, який обстоюючи права своїх виборців, вступає у взаємодію, часто конфронтаційну, з державною машиною, зокрема, з правоохоронними установами. Відтак, депутат мусить мати і додатковий захист від агресивності цієї машини, особливо в українських умовах.

Недоторканість захищає не лише депутата, але і його виборця. Звісно, коли депутат і сам виступає захисником інтересів останнього.

Суспільне роздратування викликає не формальна депутатська недоторканність, а справжня невразливість для справедливого правосуддя українських "небожителів", як і відсутність такого правосуддя взагалі. До його створення слід докласти усе завзяття "борців із режимом" та його – режиму, апологетів. Це вимагає праці і компетентності – найбільш дефіцитних складових в українському політикумі. Політикуму зручніше триндідти про "скасування недоторканості", перетворюючи її мало не на головний чинник сьогоденного лиха в Україні.

Влада впіймала опозицію за її довгого та дурного язика. Влада першою ініціюватиме скасування конституційної норми про недоторканість парламентаріїв. Ця процедура тривала, вона має шанс закінчитися саме напередодні жовтневих виборів. Таким чином влада отримає можливість відрихтувати під себе склад опозиції у парламенті наступного скликання. Своїми заявами про недоторканість опозиція торує шлях саме для такого розвитку подій.

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...