25 липня 2014, 12:06

НЕ

Не вносить президент до парламенту на ратифікацію Угоду про асоціацію України з ЄС.

Не запроваджує воєнного стану у зоні бойових дій.

Не ініціює розриву дипломатичних стосунків з Росією.

Не пропонує стратегії відновлення територіальної цілісності України.

Не ставить питання про майнову відповідальність Росії за збитки, що завдані окупацією Криму та війною у Донбасі.

Чому?

Аргументи стосовно того, що внесенню Євроугоди заважають внутрішні урядові процедури непереконливі. Більшої уваги заслуговує ідея щодо одночасної ратифікації та т.зв. "імплементації" Угоди. Тобто алгоритму запровадження її конкретних параметрів. Однак, імплементація не потребує єдиного парламентського рішення. Це сукупність законодавчих та нормативних актів і ще багатьох розпорядчих документів. Сам план імплементації, на відміну від ратифікації, взагалі не обов'язково перетворювати на законодавчий акт.

Твердження, що МВФ не дасть кредитів у випадку оголошення воєнного стану також неоднозначні. Так, МВФ уникає давати кредити країнам, що воюють, але ж там не сліпі. Експерти Фонду чудово знають як називається те, що зараз відбувається на сході України. Війна це називається.

Воєнний стан потрібний через цілий ряд обставин – від соціальних гарантій учасникам війни до фіксації розуміння природи цього конфлікту в українській і світовій громадській думці, а також юридичного обґрунтування репарацій з агресора після перемоги.

Дипломатичні стосунки з РФ, яка веде з нами війну та окупувала частину території, заперечують сам юридичний факт війни та окупації. Твердження, що збереження нашого дипломатичного представництва в РФ потрібно задля допомоги українськими заручникам, яких викрали з України – передусім Надії Савченко і Олегу Сенцову, а також багатьом українським громадянам,які на території Росії потерпають від її влади, теж надумані.

З цим чудово впораються міжнародні правозахисні організації, до складу делегацій яких можуть бути включені і компетентні українські громадяни. Також про допомогу можна попросити дипломатів інших держав у Росії. Вони її нададуть.

Щойно окупувавши Крим, Путін створив спеціальне міністерство у його справах. В Україні необхідного виконавчого органу у справах окупованих територій не створено. Так само, як не помітно ефективних юридичних, адміністративних та політичних кроків щодо повернення півострова. Україна продає окупантам електроенергію та інші товари, пропускає на окуповану територію потяги, зокрема транзитні з Росії, крізь пальці дивиться на співпрацю іноземних транспортних кампаній з окупантами.

Українським судами не ухвалено жодного рішення про арешт активів Росії на території України задля компенсації трильйонних збитків, завданих через війну та окупацію.

Натомість Росії запропоновано взяти участь у розслідуванні причин падіння горезвісного малайзійського літака. Злочинцеві запропоновано взяти участь у розслідуванні скоєного ним злочину. Таке буває лише у випадках, коли злочинець співпрацює зі слідством. Та у нашому випадку злочинець нахабно бреше в очі усьому Світові.

Відповідь на питання "Чому?" складається з одного слова: "Росія".

До влади після другого Майдану прийшли крупні підприємці. Їхні підприємницькі інтереси значною мірою залягли на російських ринках. Російські і українські корупціонери буквально спілкуються однією мовою. Їхні ментально-культурні зв'язки переважають над національними інтересами України. Намагання узгодити з РФ порядок застосування угоди з ЄС – найліпше тому підтвердження.

Ну, зникне у близькому майбутньому звичний і комфортний у нелегальності стосунків на ньому, російський ринок. Санкції світових держав у купі зі зміною кон'юнктури цін на вуглеводні обвалять його купівельну спроможність. Україні доведеться розвивати внутрішнє споживання та виходити на прозорі світові ринки.

Для цього ще треба виграти війну та стабілізувати політичну та суспільно-економічну ситуацію. Перелічені президентські "не" ведуть до протилежного результату.

Українська детермінанта

Головною емоцією з численних розмов про феномен українського опору російській агресії є – подив. Подвійний – з одного боку мої співрозмовники, як ті, хто тікав в евакуацію, так і ті, хто лишався у Києві, дивуються швидкості організації суспільства та влади для консолідованої та ефективної відсічі рашистській навалі, а з іншого – я дивуюся з того, що для них це дивно...

Що робити з колишньою Росією і Білоруссю по війні?

Днями Інститут майбутнього оприлюднив доповідь під назвою "Що робити з Білоруссю: логіка впливу на країну". У констатаційній частині цього тексту йдеться, зокрема, про те, що в Україні мало досліджують і знають білоруське суспільство – настрої, економіку, інформаційно-культурні, соціальні та інші чинники, які діють у ньому...

Чому Росія завжди бачить небезпеку в Україні

Найбільше чого боїться Росія від України – це... експансії – багатозмістовної, багатошарової, багатоманітної. Мова перед усім про суспільні практики, що не поєднуються, конфліктують з глибинними російськими архетипами, на яких засновано саму російську державність і які є джерелом і водночас способом збереження самодержавного типу правління у Росії...

Відповідь конспірологам щодо мотивів допомоги Україні з боку цивілізованого світу

Існує і поширюється конспірологічна версія, що війна Росії проти України точиться за домовленістю Кремля з його "американськими партнерами". Мовляв, цією війно США вбивають цілу зграйку зайців: По-перше, ставлять у залежність від свого зрідженого газу всю Європу; По-друге, послаблюють економіку ЄС як конкурента американської економіки; По-третє, повертають безпекове значення НАТО, стрижнем якого вони і є...

Третя світова війна – історичний вимір

Зрозуміло, що ця тема не для однієї великої монографії, проте спробуємо викласти її короткими і неповними, даруйте, тезами. Те, що українсько-російська війна є світовою випливає з переліку включених у неї країн і з того очевидного факту, що нинішній світ безпрецедентно глобальний...

Якщо столична влада дозволяє киянам голосувати за перейменування вулиць у електронному додатку ''Київ цифровий'', то може слід проводити такі саме електронні плебісцити і щодо роздачі Київрадою нашої землі?

Київська міська влада раптово заходилася "дерусифікувати та декомунізувати" столичні топоніми. Чому раптово? Бо 8 років війни Росії проти України не спонукали Київраду взятися до заміни назв, які тим чи іншим чином пов'язані з країною-агресором...