Переосмислити історичну ретроспективу українсько-російських стосунків
В оприлюдненому позавчора єзуїтським журналом "Америка" інтерв'ю папи Франциска, він назвав Голодомор історичним попередником нинішньої війни Росії в Україні. Це правда, як і те, що знищення українців і України є неодмінною метою росіян вже більше трьох сторіч поспіль. При цьому, завдяки монополії на "історичну правду" в Російський Імперії і в Радянському Союзі, росіянам вдавалося нав'язувати українцям ту думку, що: "ми братерські народи", чи навіть "один народ", у крайньому разі, що "ми молодші брати росіян", що "без Росії про вільну Україну взагалі не може бути і мови"...
І от, зрозумівши, що зрештою їхня пропаганда зазнала краху, бо Україна остаточно полишає російську орбіту, Росія вдалася до фінального акту у багатосторічних стосунках – терористичної війни на знищення. Серйозного опору рашисти не чекали, бо були засліплені власною пропагандою, яка переконувала у слабкості України та її готовності здатися за першої ознаки бойових дій. Досвід українського спротиву попередніх восьми років нічому не навчив агресора, який тепер перейшов до тактики завалювання наших бойових позицій "гарматним м'ясом" своїх мобілізованих на війну громадян та найманців з інших країн.
Вже давно зрозуміло, що формула української перемоги має включати неодмінну постійну складову – припинення Росії, її фрагментації на десятки постросійських країн.
Т.зв. "хороші росіяни" – опозиціонери путінському режиму різного штибу, яких в українському інформаційному просторі – аж через край, докладають величезних зусиль для того, щоб переконати Україну і Захід у необхідності збереження цілісності "оновленої Росії", бо у випадку її розвалу з'являться кілька держав, що володітимуть ядерною зброєю. Неправда! Умовою роз'єднання Російської Федерації має стати передача усіх озброєнь масового знищення під міжнародний контроль. Ці країни не мають отримати змоги взагалі створювати боєздатні армії. Їхня безпека ґрунтуватиметься на міжнародних гарантіях територіальної недоторканості.
Має місце нагальна потреба у підготовці навчальних посібників з історії українсько-російських стосунків, музейних експозицій, які б подавали їх у всебічній історичній ретроспективі, у причинно-наслідковій зв'язності. Поточна війна своєю історичною предтечею має далеко не лише Голодомор. Батуринська різанина, знищення козацтва, запровадження кріпацтва, рекрутчина, знищення природних ресурсів, пам'яток культури, історії і археології, напад більшовицьких банд і встановлення радянської влади, колективізація, масові вбивства і репресії українців, депортації, концтабори, Афганістан, Чорнобиль, вбивство Небесної сотні, 2014, 2022...
Це лише побіжний перелік злодіянь росіян – російських режимів проти українців і України. Їм має бути дано об'єктивну науково-історичну оцінку, поширену і популяризовану на постросійському просторі і у всьому світі.
А у Ватикані слід буде організувати спеціальну виставку на цю тематику. Краще – постійно діючу.
