З Днем знань! Останнім?
Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно. Є очевидним, що Штучін дедалі більшою мірою заміщує собою викладача, як носія знань. Завдяки Штучіну потрібна інформація є доступною для учня і студента у будь-який час дня і ночі. Штучін вже здатний пояснювати одну й ту саму тему різними способами, зовсім незабаром він зможе підлаштовувати складність викладення матеріалу під індивідуальний рівень учня, перевіряти прогалини у знаннях і навичках та давати вправи на їхнє подолання.
Наразі втрачають актуальність такі перевірки рівня засвоєння учбового матеріалу як реферати, курсові і дипломні роботи, домашні вправи з математики чи фізики і твори на задані теми.
Університети дедалі менше є місцями, де студенти отримують інформацію, бо вона, повторюся, є доступною повсякчас, там, де працює Інтернет. Головною цінністю університету незабаром стане не лекція як така, а "оффлайн" інтелектуальне середовище, експериментальні лабораторії, інфраструктура – від спортзалів до їдалень, професійна соціалізація...
Значення диплома теж зміниться. Сьогодні диплом свідчить, що його власник пройшов певний курс. Та дуже скоро роботодавцям буде потрібне підтвердження, що працівник здатний виконувати потрібні завдання у співпраці зі Штучіном, приймати самостійні рішення, контролювати результат та нести за нього відповідальність.
Викладач, тобто хороший сучасний викладач радше перетвориться на "лоцмана навчального процесу", визначаючи те, що студенту потрібно засвоїти, які практичні завдання навчитися виконувати, де може бути застосовано Штучін, а де – ні, а також перевірити чи справді засвоєно матеріал. Навчальний процес має стати набагато більш цікавим і творчим. Викладачам доведеться навчатися разом зі студентами через зростання обсягу знань та інтенсифікацію їхнього застосування.
Розвиток Штучіну створює проблему з розумінням того, а що власне знає та вміє сама людина. Відтак актуалізуються такі форми оцінювання знань, як усний іспит, розв'язання завдань біля дошки, семінари.
Державні системи освіти з великою важкістю здатні адаптовуватися в нових, швидкоплинних інформаційних умовах. Політики далеко ще не усвідомили, що зміни у системах освіти настали вже і то незалежно від них. Потребує трансформації організація навчального процесу. Перед усім: навчальний рік вже не буде потреби розбивати на чверті, семестри та канікули. Навчальні програми стануть індивідуальними та ексклюзивними. Зникне одночасне видання дипломів. Люди їх отримуватимуть мірою засвоєння відповідних навчальних курсів. Такі форми організації учнівських і студентських колективів як класи і групи так само незабаром відійдуть у минуле, бо вже є всі можливості формувати спільноти із засвоєння того чи іншого набору знань і навичок з людей, які перебувають хоч би й на різних континентах і зовсім різного віку. Для складання усних іспитів та "розв'язання завдань біля дошки" доведеться скликати щось типу "оффлайн" міжнародних симпозіумів.
Описані обставини не є справою середньо термінового майбутнього. Йдеться про лічені роки. Українська система освіти до цього зовсім не готується. То чи є вона тоді "системою"?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
