Робочі мігранти на заміну українським чоловікам? Чиновники готуються ввозити 400 тисяч мігрантів на рік
Повномасштабне вторгнення рф значно вплинуло на економіку та ринок праці України.
Понад 7 млн громадян покинули країну, 1 млн долучилися до лав ЗСУ і, на жаль, маємо поранених, загиблих та тисячі людей у російському полоні.
Така гуманітарна криза внесла зміни до структури економіки і ми почали стикатися з нестачею людей, які зараз дуже необхідні. Бо війна – це значні видатки, які має покривати економічна діяльність.
Чиновники та експерти знайшли "найочевидніше" рішення – завозити робочих мігрантів. От тільки цього можна і треба уникнути.
400 тисяч мігрантів на рік – це близьке майбутнє?
Центр економічної стратегії підрахував, що у 2024 році кожен 7-й українець залишався без робочого місця. Водночас, на ринку праці зросла конкуренція за спеціалістів і компанії були вимушені піднімати зарплати, щоб фахівці йшли працювати саме до них. Глава Економічного дискусійного клубу Пендзин заявив, що Україна буде змушена завозити по 400 тисяч мігрантів щорічно, бо зараз ми маємо величезне структурне безробіття. За його словами, Україна має надлишок юристів та журналістів, але дефіцит фахівців робочих спеціальностей: водіїв вантажних авто, інженерно-технічних працівників.
Раніше, у липні 2023 року Міністерство економіки України заявляло, що протягом 10 років Україні треба залучити 4,5 млн трудових мігрантів для повоєнної відбудови.
Як мігранти з Бангладеш не доїхали до Закарпаття
У січні 2025 року зʼявилася інформація, що підприємство "Ламелла" з виготовлення меблів на Закарпатті збиралося найняти на роботу бангладешців. Така заява викликала значний резонанс і вже у лютому стало відомо, що жоден трудовий мігрант з Бангладеш не доїхав до України. Комерційний директор компанії "Ламелла" повідомив, що мігрантів не змогли найняти, бо МЗС України не видало їм візи.
Розумних іноземців Україна не хоче приймати
Проблеми з візами існують не лише для трудових мігрантів, але й для громадян інших країн, які вже давно проживають в Україні. Зокрема, через колізії в законодавстві повністю асимільовані іноземці, які хочуть жити і будувати майбутнє в Україні – не можуть отримати дозволи на проживання чи візи. І це проблема. Адже у боротьбі за "розуми" іноземців ми програємо тільки тому, що не можемо видати простим і зрозумілим шляхом документи, які б легалізували їхнє перебування в Україні. Постійно виникає корупція на найнижчих рівнях, де дрібні чиновники хочуть хабар або творять нескінченну бюрократію.
В результаті кращі "розуми" перебираються до ЄС і залишаються жити там.
Завезення робочих мігрантів – проблематика
Розмови про "завезення робочих мігрантів" – це відвертий соціалізм, який просувають наші чиновники. Адже вони хочуть очолювати цей процес, створювати нові підрозділи міністерств для контролю за мігрантами, плодити бюрократію і на цьому заробляти гроші.
Україна має бути країною українців. Так, нічого поганого немає в тому, щоб в Україну приїжджали на роботу люди з інших країн. Але це має бути їхнє добровільне бажання, яке би базувалося на вигідних умовах.
Щоб в Україну приїжджали найкращі "мізки" сусідніх країн – ми маємо створити привабливі умови: верховенство права, захист приватної власності, дерегуляція економіки, спрощення умов ведення бізнесу, зменшення податків...
Наразі цей важель у руках чиновників і вони його не відпустять. Їхня мета – не розвивати економіку України. Чиновники хочуть лише творити бюрократію довкола питання мігрантів, створювати чиновницькі апарати і контролювати процеси. Тобто, як завжди, не створювати додану вартість для економіки, а ще більше роздувати держапарат.
Насправді, нічого поганого у добровільному переїзді іноземців до України немає. От тільки принцип має бути інший – привабливі умови для громадян розвинутих країн, а не трудове рабство за копійки для вихідців з бідних держав.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
