Дешевий піар коштовного Патріарха
Мушу високо оцінити візит Кирила в Україну з фахової точки зору – суто піарівської. Думаю, що в українському шоу-бізнесі так само високої думки про відповідність так званого пасторського візиту фаховим канонам.
Як на мене, то головною подією візиту стало те, що одному із фотографів вдалося зазирнути під рясу Патріарха та помітити там коштовний годинник – в той! саме час, коли із вуст Святішого злітала справжня хула на тих недостойних християн, які піддалися надмірному та надкоштовному споживанню.
Якби ця інформація про годинник була в належний спосіб розповсюджена, вона обнулила би весь результат роботи потужної піар-машини, зконструюваної під приїзд Патріарха на базі каналу "Інтер". Як це не парадоксально, саме непомірне, необ'єктивне та відцензуровано-відретушоване висвітлення візиту Його Святості стало вінцем гріхопадіння цього каналу. Так от, система захисту Патріарха заблокувала розповсюдження руйнівної для образу Патріарха інформації про коштовний годинник.
Коли тема почала видихатися, а "Інтеру", "КП в Україні" та газеті "Сегодня" стало бракувати слини, аби захлинатися від захвату кочівлею Патріарха містами та селами України, прес-служба Кирила на Рівному місці роздула детективний псевдоскандал. Російська пропагандистська машина подібно тому, як паровозна топка потребує вугілля, вимагає щоденного підживлення образу України-ворога, уособленої Ющенком. Тому й вицмоктали із пальця історію нібито про рекомендацію Кирилу не їхати до Рівного, надану із президентського секретаріату. Ну а Кирило – звичайно ж, на коні. "Патриарх не испугался провокаций в Ровно". "Ай-да" Патріарх: з такою кількості охорони навіть антихрист не страшний.
А щодо провокації, то готувалася вона заздалегідь. Знаючи про непросту міжконфесійну ситуацію на Західній Україні, Московська Патріархія навмисне запланувала візити до кількох храмових комплексів, які виявилися "недорозділеними" між УПЦ КП та УПЦ МП.
Застереження щодо цього містилося у спеціальній заяві прес-служби Рівненської єпархії УПЦ КП.
Як стало відомо з засобів масової інформації Української Православної Церкви Московського Патріархату під час перебування Московського патріарха Кирила в Україні він має намір відвідати Свято-Воскресенський собор Рівного та Свято-Миколаївський монастир у Городку.
Воскресенський собор спільно використовується для богослужінь громадами обох патріархатів: верхній храм належить Київському Патріархату, а нижній – Московському. Відносно новозбудованого Городоцького монастиря, то цей храм УПЦ КП є повністю оточений будівлями монастиря Московського Патріархату!
На початку 90-х років ХХ ст., коли спостерігалося протистояння віруючих Київського і Московського Патріархатів, верхній храм Воскресенського собору був законно відстояний громадою, яка свідомо підтримала створення Помісної Української Церкви – Київського Патріархату. Віруючі, які залишися у підпорядкуванні Московського Патріархату з того часу мали безперешкодну можливість відправляти свої духовні потреби у нижньому храмі.
З початку тих же 90-х років віруючі Київського Патріархату, яких не міг вмістити невеликий Воскресенський собор, почали будувати в Рівному великий Свято-Покровський храм. У 2001 році його було освячено. Віруючі ж Московського Патріархату довго не хотіли будувати собі нових храмів в Рівному, спекулюючи на проблемі, мовляв, "немає де молитися, стоїмо на подвір'ї Воскресенського собору, бо розкольники не віддають нам верхній храм!". Лише в останні вісім років представники Московського Патріархату почали активніше будувати храми у житлових районах Рівного
Ніхто не ставить під сумнів, що, як предстоятель Російської Православної Церкви, патріарх Кирил має право відвідувати підпорядковані йому церковні формування, єпархії, монастирі та храми в Україні, зустрічаючись зі своїми вірними.
Відвідання патріархом Кирилом Свято-Воскресенського собору Рівного та Свято-Миколаївського монастиря у Городку, на території якого діє храм Київського Патріархату та відносно яких виникали чи досі залишаються суперечки, вважаються Рівненською єпархією УПЦ КП відверто провокаційними, а запланована присутність біля цих храмів тисяч прихожан Московського Патріархату є проявом тиску та залякуванням як вірних Київського Патріархату, так і місцевої влади. Особливо нас непокоять погрози щодо захоплення Свято-Воскресенського собору та Миколаївського храму агресивно налаштованими представниками Московського Патріархату, як це було, наприклад, в Острозі (2006 р.), та запевнення агресорів у підтримці місцевої влади.
