''Юль-Капоне'' чи ''українська Ходорковська''?
Що спільного між Юлією Тимошенко та знаменитим американським ганстером Альфонсом Габріелем Капоне, чиє англомовне "Al" в українській транскрипції зробилось на арабський штиб?
Відповідь очевидна. Тимошенко судять зовсім не за те, за що її варто би судити в першу чергу. З Аль-Капоне було те самісіньке.
Далі, щоправда, починаються відмінності.
Якщо знаменитому гангстеру громадська думка закидала масштабне "кришування" бутлегерства, азартних ігор, проституції, організацію вбивств та підкуп державних службовців, то в пані Тимошенко "звинувачувальний список" не такий яскравий. За винятком, можливо, останнього пункту.
Але головна відмінність не в цьому. Головна відмінність у тім, що звинувачення, котрі врешті-решт були висунуті Аль-Капоне (як відомо, це було ухиляння від сплати податків), відповідали не лише букві, а й духові американських законів тих часів. Що важливіше, воно відповідало здоровому глузду. "Маленькі американці" здавна не любили тих, хто не платить податки, бо чітко відчували, що самі їх платити таки мусять.
Саме тому Аль-Капоне лишився в історичній пам'яті США як гангстер, грабіжник і вбивця, хоча його провини в насильницьких злочинах тамтешня Феміда так ніколи й не довела.
Про "газові" звинувачення на адресу Тимошенко такого не скажеш. Людьми, розумнішими за мене, давно зауважено, що завдання збитків Україні сумнозвісним "газовим контрактом" довести не можна. Адже невідомо, якими могли би бути наслідки переговорів з Москвою за інших обставин. Врешті-решт, росіяни на той час взагалі вперлись у взяту зі стелі (а не "об'єктивну", як неодноразово брехали найвищі посадові особи РФ) ціну в 450 дол. за тисячу "кубів" газу. Хто сказав, що за інших обставин вони не наполягли б на ній уже з 2009 року?
Та й узагалі, якщо йти за логікою слідства проти Тимошенко, то судити треба всіх без винятку українських переговірників з "Газпромом". Адже ціна зростала регулярно, і тим самим нашій країні в цілому й кожному з нас зокрема було завдано цілком відчутних збитків. Заперечення є? Немає?
Їдьмо далі.
Припустімо, що Тимошенко – це зло, яке треба ізолювати від політики за всяку ціну. Як, скажімо, президент США мусив у будь-який спосіб ізолювати справжнього Аль-Капоне. І тримав справу проти нього на особистому контролі.
Не будемо зупинятись на деталях. Скажімо, президент Гувер для боротьби з Аль-Капоне створив знамениту аналітичну групу так званих "недоторканних" (про яких потім зняли цілком брехливі кінофільми). А от президент Янукович для боротьби з Тимошенко створив, вибачайте, Хорошковського.
Але це, як уже сказано – деталі. Хоча й показові.
Важливіше те, що ні Гувер, ні його наступник Рузвельт, котрому довелось завершувати справу, ніколи б і нізащо не дозволили б перетворити суд над Аль-Капоне на такий цирк, який ми спостерігаємо сьогодні.
Прихильники гангстера могли би скільки завгодно влаштовувати під стінами суду шоу на його підтримку. Але американська "вертикаль" намагалась не опуститися до створення контр-масовки (до якої опустилася на процесі Тимошенко українська влада). І вже точно не ризикнула б улаштовувати комедії з заганянням "людей у чорному" в залу суду без жодних на те підстав.
Я вже мовчу про вигнання журналістів та псування камер, за що самому ж панові Януковичу ще доведеться потерпати на прес-конференції, призначеній не далі ніж на восьме липня (цікаво, до речі – хто з блогерів перший висловить "оригінальну" думку, що Януковича таким чином "підставили"?).
При цьому, зауважмо, газети в США за часів Гувера-Рузвельта залежали від мафії набагато більше, ніж сьогоднішні українські ЗМІ залежать від опозиційних діячів. Але головним фактором був той факт, що навіть Рузвельт, сам помічений свого часу в надто дружніх контактах з відомими мафіозі, все одно боровся з організацією Аль-Капоне в інтересах держави. Не "суспільства" (хоча, звісно, справжні думки Рузвельта нам невідомі), а саме держави.
Рузвельт добре розумів, що перетік економічної влади в руки ганстерів означає зменшення політичної влади державного апарату на чолі з ним самим.
Дуже можливо, що Віктор Янукович теж розуміє боротьбу зі своїми опонентами саме так. Неясно тільки, заради чого ця боротьба відбувається. Рузвельт розумів, якою він хоче бачити Америку, а от чи розуміє Янукович, яку Україну хоче бачити він? Ні-ні, ми знаємо: з населенням 50 мільйонів, в двадцятці найпотужніших економік світу, плюс (як нещодавньо стало відомо) "потужною морською державою". Ну, а якщо серйозно?
Можна стати потужною економікою при несправедливій судовій системі й розгулі поліцейських репресій. Можна, можна – не вірте ідеалістам, а подивіться на Китай. Але якась Система, хай неформальна, повинна бути все одно. Натомість у нас замість Системи – кумедний суддя Киреєв, розгублений і знервований "Беркут", потішні хлопчики-дівчатка в чорних футболках і т. д.
Так і виходить, що "Юль-Капоне" з Тимошенко не ліпиться, а ліпиться "український Ходорковський", який, як відомо, сидить за те, що вкрав нафту сам у себе, плюс за те, що, продаючи її, "преследовал цель получения прибыли".
Це все не значить, що Тимошенко – свята, чи навіть просто в міру грішна. На мій особистий погляд, навпаки. Але ж ніхто не використовує для вигнання бісів відьомське причандалля – звісно, крім чорнокнижників.
Наостанок. Тимошенко, Луценка та інших, прости Господи, жертв режиму ліберальні публіцисти часто звинувачують у тому, що ті могли створити нормальну судову (правоохоронну, безпекову і так далі) систему, але не створили. Мали би подумати, що самі ж потраплять під жорна вітчизняних судів – але не подумали. Тож нехай тепер нарікають на себе.
Це зауваження правильне, але воно потребує двох уточнень. По-перше, якби ці люди справді проводили реформи, вони взагалі не сиділи б зараз по СІЗО. Ну а по-друге, у Януковича і Ко теж був же точнісінько такий шанс, як і у дуету Ющенка-Тимошенко. Але й нинішні ним теж не скористалися. І, судячи з усього, користатись і не думають.
А відтак не варто буде нинішнім можновладцям, а то й самому Вікторові Федоровичу, палати праведним гнівом, якщо за кілька років їх теж судитиме такий самісінький печерський паноптикум. За що? А яке це матиме значення?
P.S. Термін "Юль-Капоне" кріейторам від Партії регіонів дарую безкоштовно. Все одно вкрадуть. За ними така звичка помічена давно, і не мною одним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
