Мораль, закон і Вітя Янукович
Є такий громадянин України, і її ж народний депутат, Вітя Янукович. Вітя – син нашого президента. Мені здається, я маю право поза очі називати його Вітею.
Звісно, ми з ним не представлені, як належить джентльменам. І це наче забороняє мені фамільярничати. З іншого боку, він усе ж таки більше ніж на рік молодший від мене. Тобто ми, фактично, ровесники.
А головне – ну, який із нього джентльмен.
Джентльмени не напиваються до безтямності. А от Вітя, як стверджує відеозапис, може.
Про мене таких відеозаписів, хвалити Бога, немає. Але, в принципі, я можу теж. І саме з таких позицій повинен сказати: хоча поведінка Януковича-молодшого не вкладається у норми закону, у норми моралі вона вкладається цілком.
Не перебивайте, дайте договорить.
Янукович-молодший, як зафіксовано для історії Ганною Грабарською 12 липня 2011 року, імовірно, порушив ст. 176 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття ця у своїй ч. 1 вказує: "...поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Я написав "імовірно, порушив". Але чи порушив насправді?
Тут є подвійна проблема. По-перше, порушуєте ви громадянську мораль чи ні, встановлює міліція. Так-так, саме міліція. Ніякий не суд. Якщо вже вас "загребуть", то саме від міліції залежатиме, який вирок вам винесе суд. Вони ж – одні й ті ж органи. Тобто правоохоронні (а ви як подумали?).
Але важливішим є друге питання. Воно важливіше тому, що Віті Януковичу суд не загрожує. Принаймні, це моє внутрішнє відчуття. Я не можу цього аргументувати юридично або хоча б логічно... Не загрожує, та й годі! Є в мене таке відчуття.
Отже, друге питання: чи порушує поведінка Віті "громадську мораль"?
Я наполягаю, що ні. Я наполягаю, що вітчизняна мороаль абсолютно нормально ставиться до появи п'яного мужика серед центру міста.
Доки він не калічить людей, чи принаймні не матюкається на весь голос, усе нормально. НОРМАЛЬНО. "З ким не буває?", – от що думає маленький українець, бо це ж бувало і з ним.
У п'яному вигляді люди поводяться дуже по-різному. Як і в тверезому, зрештою. Когось тягне на бійки, а когось – на вірші. Мене от на бійки не тягнуло ніколи, навіть у найгірші часи. На гучні крики – теж. Немає в мене тяги до буйства, чи як би це правильно назвати.
Може, Вітя теж така мирна істота. Хто його зна. Але головне навіть не в цьому. Головне в тому, що громадське засудження Віті, яке тепер неодмінно розпочнеться (з прицілом на його татка-невдаху, котрий тільки пару днів тому розпинався, як він "пишається" своїм синком), насправді, коли називати речі своїми іменами, буде нічим іншим, як лицемірством.
Ось у цьому ж сафарі Вітя, імовірно, порушив цілу купу статей Адмінкодексу. Можливо, більшість від 65-ї до 81-ї – будь ласка, ознайомтесь. Але якраз тут жодного скандалу не буде. А от із нетверезістю – буде, ще й який.
І це зовсім не тому, що "журналісти роздувають скандали", як полюбляють плакатись наші такі пухнасті, безневинні й чесні "слуги народу". А тому, що, в першу чергу, відповідно мислить сам, прости Господи, народ.
Багато хто з нас регулярно порушує "адміністративну" ст. 176. І дуже мало хто має можливість вкрасти щось на зразок "Межигір'я".
Проте, в дивний спосіб, багато хто з нас схильний виправдовувати крадіжку "Межигір'я" (не в халупі ж жити лідеру нації!). І дуже мало хто виправдає поведінку "мажора", котрий насправді робить лише те, що роблять іще мільйони українців.
Ми – нація лицемірів, друзі. І доки це не зміниться хоч у якийсь бік, ми будемо обговорювати нетверезі оченята Віть замість мільярдних крадіжок Вікторів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
