Депутат Колесниченко & Ко: Умные ненадобны...
Читаєш деякі тексти "на захист російської мови в Україні" – і плачеш. Такими слізьми, що й діаметру сльозин таких не буває.
Ось цей хоча б.
Очима плачеш ("так ми обоє потрапили в цей коридор"!), а в голові постійно виникають асоціації з хорошою, ще раз наголошую, хорошою російською літературою та іншою творчістю.
Наприклад, як там було в прекрасній сценарній постановці групи "Квартет И"?
"Опять ма-а-ла-дец!". Ну, це про автора.
А про зміст... У мене особисто – мабуть, через моє "пригноблюване" (нібито) прізвище:) – асоціація виникла з творчістю двох євреїв, пречудових російських літераторів;
...хто подумав про Ільфа і Петрова, той не вгадав і знімається з конкурсу.
"- Не умом поразить тщился, – с достоинством ответил отец Кин. – Единственно, чего добивался, – успеть в государственной пользе. Умные нам ненадобны. Надобны верные. И мы...
- Ладно, ладно, – сказал Румата. – Верю. Так пишешь что новое или нет?
- Собираюсь подать на рассмотрение министру рассуждение о новом государстве, образцом коего полагаю Область Святого Ордена.
- Это что же ты? – удивился Румата. – Всех нас в монахи хочешь?...
Отец Кин стиснул руки и подался вперед.
- Разрешите пояснить, благородный дон, – горячо сказал он, облизнув губы. – Суть совсем в ином! Суть в основных установлениях нового государства. Установления просты, и их всего три: слепая вера в непогрешимость законов, беспрекословное оным повиновение, а также неусыпное наблюдение каждого за всеми!
- Гм, – сказал Румата. – А зачем?
- Что "зачем"?
- Глуп ты все-таки, – сказал Румата. – Ну ладно, верю..."
Власне, всі писання панів на кшталт Вадима Васильовича саме цій матерії й присвячені. "Умные нам не надобны – надобны верные!"
От тільки навіщо? А немає відповіді. Мовчить Гоголева Трійця-Русь. Ні дайот отвєта:)))
P.S. Цитату взято звідси. Але річ не в цьому, а в тому, що з творчістю російськомовних євреїв Стругацьких я вперше ознайомився далекого вже 1990-го року САМЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ. Як і з Ремарком, до речі, і ще багато із чим.
І коли депутат К. чи хтось інший намагається мені пояснити щось там про те, що українською якихось "тонких" думок нібито не можна висловити, то мені особисто ну край як хочеться здійснити над ними... авжеж, саме те, що в літописах часів Хмельницького про вчинки козаків над окупантами описано.
Исполать вам, рубашечки!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
