А тепера назвіть це фашизмом
Серед моїх знайомих багато є "доброчинних дурників", перефразовуючи Лєніна. Тобто людей, котрі готові виправдовувати будь-який ідіотизм, якщо це відповідає Догмі. Он, чого далеко ходити: шанований мною "Демартіно" любить твердити, що, мовляв, дедалі ширший доступ народу до онлайну сприяє порозумнішанню зазначеного народу.
Але насправді поширення онлайну серед "народу" сприяє дебілізації зазначеного онлайну. Бо, на жаль, т. зв. "народ" у масі своїй є сукупність безвідповідальних, безтолкових і просто ницих індивідів. Невже це неясно з результатів усе нових і нових виборів?!
Проте відповідальність за це повинен нести й наш цех – журналістів, публіцистів, всіляких інших "спостерігачів" та "коментаторів"... Візьмімо лиш один момент: як, у гонитві за "клікабельністю", дехто переходить не те що рамки моралі – це поняття широке – а рамки звичайної логіки.
Лише в неділю я побачив два таких моменти. Ось перший.
"В Британии запретили носить крестики на работе". О, невідомий колего мій! Ти оце "протупив", чи спеціально?! Адже в тексті Gazeta.ru, звідки ти це витягнув, ніде не йдеться про урядову заборону, ось, перевір!
Мало того! Заголовок ти, о невідомий брате мій (чи сестро моя, будьмо політкоректними), міг потягти з The Telegraph, ось звідси – але ж і тут спостерігається чітка невідповідність змісту та заголовка! Якщо ти, звісно, знаєш англійську, братосестро мі (о) й (я).
Там ще багато смішного в цій статті The Telegraph... Але навіщо ходити по закордонах?! Ось і в нас потішили заголовком, і ніхто інший, як "Українська правда".
"ЮЩЕНКО ХОЧЕ В ЄДИНИЙ СПИСОК ПІСЛЯ ТИМОШЕНКО?". Друзі, де в новині сказано, що Ющенко хоче в список?! Де сказано, що після Тимошенко?!
Ні, я розумію: пан Валентин Наливайченко всіляко намагається дистанціюватись від нашого, прости Господи, екс-президента... Але ж навіщо відверто перебріхувати?!
Не вмієте робити гарно (на межі фолу, але гарно – як, скажімо, той же "Обком") – то не робіть!!!
А то таке виходить, що хоч святих із хати винось...
І все – чому? Бо клікабельність, панове, клікабельність. Адже, на жаль, так звані маси є надзвичайно тупими, і розумнішати не бажають у жодному випадку. А бажають вони, ці маси, "смачних" заголовків. Причому їм глибоко накласти, правда в тих заголовках чи ні.
З чого я, власне, й почав.
Отаке воно, пане "Демартіно", покоління 2.0. Тьху.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
