Знай наших!

Трапилися сьогодні на очі два повідомлення. Перше про те, що до 192-х "шанувальників демократії" у Білорусі додали ще 16-х, яким заборонено в´їзд до Європейського Союзу. Друге – про те, що Посол України в Білорусі В.Тихонов захоплений досягненнями та здобутками сусідньої країни, завдячуючи її керівництву.

Просте запитання: то ми, маю на увазі Україну, куди? До ЄС, про що кілька днів тому вчергове говорив Президент України у Варшаві, чи до совка, про що нам повідомляють з Мінська? Особливо "приємним" для європейського вуха став, можу собі уявити, пасаж про "козні" європейців, які просили підписати заяву щодо порушень прав людини в Білорусі, але наштовхнулися на "рішучу" позицію України.

Напрошуються два висновки. Або це – посольський "ляп". Його можна, звичайно, списати на "кваліфікацію" та загальну підготовленість новоспеченого посла (у дипакадеміях, на жаль, не навчались). Або це свідома провокація з метою "підставити" і державу, і її керівництво. Але за будь – яких обставин такого не можна допускати, якщо серйозно ведемо мову про Угоду про асоціацію та про євроінтеграційний напрямок взагалі.

Цікаво, як відреагують у Києві та чи відреагують взагалі?

P.S. На мою думку, пана В.Тихонова треба було відразу послом при ЄС призначати. Європейці б на другий день з нами угоду не лише про асоціацію, а й про вступ підписали. Чому? З цікавості. Бо динозаври у них уже давно повимирали.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.