21 грудня 2012, 12:37

Приєднуйтеся!

З джерел, близьких до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), мені стало відомо, що протягом кількох місяців з моменту прийняття антиукраїнського закону Ківалова – Колесніченка до ВАСУ звернулося немало наших громадян з вимогою скасувати цей ганебний українофобський документ.

Відповідь суду була очікуваною – він відмовив у розгляді справи, пославшись на те, що це питання підпадає під юрисдикцію Конституційного суду України (КСУ). На тому для багатьох позивачів справа і завершилася. Але не для всіх.

Кілька осіб, які обґрунтовано вважають, що їхні права на використання української мови грубо порушено, пішли далі. Вони апелюватимуть до КСУ.

Ви запитаєте, для чого, адже відповідь очевидна: відмовлять також і їм.

Насамперед, для того, щоб юридично довести, що в Україні, на превеликий жаль, український громадянин позбавлений права захистити свої права в судовому порядку. У даному випадку – мовні права. ВАСУ відправляє до КСУ, а останній – відомо куди.

То що ж робити?

Як не парадоксально звучить моя пропозиція, але я закликаю... продовжувати позиватися до ВАСУ. Для чого?

Для того, щоб таких очікуваних відмов набралося щонайменше кілька сотень, краще – тисяч або десятків тисяч.

По – перше, це продемонструє владі наше ставлення до цієї провокації відомих проімперських ляльководів та їх місцевих іуд. Необхідно донести цій антиукраїнській владі справжню громадську оцінку "закону", який заслуговує лише на скасування, а не на колесніченкові "вдосконалення".

По – друге, набравши певну кількість відмов, ми сформуємо позов до Європейського суду з прав людини. Що нам лишається, якщо в Україні українці не можуть захистити своє право на недискримінацію рідної мови. Притому, такий позов буде не індивідуальним, а колективним, що, безумовно, буде взято до уваги європейськими суддями.

Отже, пропоную:

а) позиватися до ВАСУ (як це зробити: зразок позовної заяви та необхідні документи для її оформлення ви знайдете, клікнувши тут

б) надсилати копії відмов ВАСУ на:

факс (044 536-18-74)

e – mail: sobor@ukrplat.org.ua

Це адреси офісу політичної партії Українська платформа Собор. Ви, мабуть, пам´ятаєте, що ще у вересні цього року громадські активісти, які брали участь у виборчій кампанії за списком цієї партії, провели в УНІАН прес – конференцію, на якій закликали усіх небайдужих боротися з цим ганебним законом. Ми продовжуємо свою роботу і після виборів.

І ще одне. Результат матимемо лише тоді, коли наші дії стануть масовими. Як позитивний приклад наведу ситуацію з офісом Х´юлетт Паккард в Україні, коли навіть після потенційної загрози масового бойкоту їхньої продукції вже почали терміново перекладати інструкції українською.

Разом поборемо!

Приєднуйтесь!

powered by lun.ua

Гарантії так гарантії!

Москва хоче для себе безпекових гарантій. Путін про них публічно заявляє, а Лавров обіцяє покласти його вимоги на папір. Розумію, як воно складно...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (3)

6. Чи може Росія стати демократією? "...Российской власти, на мой взгляд, достался просто-таки идеальный народ, которым она еще долго будет успешно пользоваться...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (2)

4. Економічна безвихідь "Это не цены высокие, это мы нищие, г-н Президент" https://echo.msk.ru/blog/amountain/2756042-echo/ Політичні перспективи Росії безпосередньо залежать від її економічного здоров'я...

Розпад Росії: загроза чи шанс?

Росія – це "нечто страшное, смешное и стыдное" Д.Биков, російський письменник https://echo.msk.ru/blog/bykov_d/2761932-echo/ Розвиток Росії впродовж останніх двох десятиліть мав своїм наслідком появу низки явищ, що призвели до масштабних змін як у внутрішньополітичній ситуації країни, так і її становища на міжнародній арені...

Правда і відповідальність

Друга світова залишила глибокі шрами в історії багатьох народів світу. Особливо тих, хто зазнав безпосередньої агресії з боку нацистської Німеччини...

Чому Росія ніколи не відбудеться?

Відразу чую голоси опонентів: " Як це не відбудеться?! Вже відбулася! Могутня і велика держава...". Причому говорять не тільки у них, але, на жаль, і у нас...