Судний день комунізму
Про це поки що можна говорити лише у майбутньому часі: сьогодні, у день комуністичного заколоту, його ідейні послідовники марширують вулицями міст України. Більшого цинізму годі й уявити: в країні, яка, мабуть, найбільше постраждала від комуністичних злочинів, вони вільно пропагують свою людиноненависницьку ідеологію! А "українська" держава дозволяє цю наругу над пам´яттю мільйонів закатованих, засланих, зневірених!
У цивілізованому світі давно розставили все по своїх місцях. Наприклад, ще у 2006 році Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції N1481 засудила тоталітарні комуністичні режими ХХ ст. "за індивідуальні та колективні вбивства та страти, смерть у концтаборах, голодомори, депортації, катування, рабську працю" та інші комуністичні "досягнення". У резолюції цілком справедливо зазначається, що на відміну від нацистських, після падіння комуністичних режимів не мали місце міжнародні розслідування їхніх злочинів та покарання виконавців.
Хто голосував проти? Делегація Росії, в якій попри ідеологічну несумісність якось одностайно об´єднались і КПРФ, і "Единая Росія", і "Родіна".
Однак світова спільнота пішла далі. Логічним продовженням розвінчання комунізму стала резолюція Генеральної конференції ЮНЕСКО 2007 року, яка вшанувала пам´ять мільйонів жертв Голодомору в Україні та закликала поширювати інформацію про цей жахливий комуністичний злочин шляхом її включення до просвітницьких та науково-дослідницьких програм 193 країн – членів.
У 2008 році було прийнято інший важливий документ – Празьку Декларацію, у якій чітко і недвозначно сказано: "комуністична ідеологія є безпосередньо відповідальною за злочини проти людства". У Декларації міститься заклик до парламентів європейських країн "ухвалювати закони, які дадуть змогу судам судити та засуджувати винуватців у комуністичних злочинах і даватимуть можливість для відшкодувань жертвам комунізму".
У 2009 році у своїй резолюції "Європейська свідомість та тоталітаризм" Європейський парламент зазначив, зокрема, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом "визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення".
Цього ж року Парламентська Асамблея ОБСЄ у резолюції "Воз´єднання розділеної Європи" прирівняла сталінізм до нацизму, справедливо зазначивши, що "у ХХ ст. європейські країни відчули на собі два могутніх тоталітарних режими, нацистський та сталінський, які несли з собою геноцид, порушення прав і свобод людини, військові злочини та злочини проти людства". ПА ОБСЄ закликала щороку відзначати 23 серпня – день підписання "пакту Ріббентропа – Молотова" – Загальноєвропейським днем жертв сталінізму і нацизму.
Хто голосував проти? Нічого нового: у Москві резолюцію назвали "образливим антиросійським випадом" і "насильством над історією".
Були відповідні резолюції і до того, і після того. Але й цих посилань, здається, досить, щоб зрозуміти: у Європі добре усвідомили, що приніс із собою тоталітаризм. Там не забувають і продовжують викреслювати зі своєї пам´яті усе, що пов´язане з ним. З останніх фактів: 2011 рік – за рішенням німецької влади знищено могилу одного з активних діячів нацизму Р.Гесса. 2012 рік – австрійська влада знесла надгробний пам´ятник батьків А.Гітлера. 2013 рік – у Берліні зрівняли з землею могилу Х.Весселя – автора нацистського гімну.
А що у нас? Ідеологічні послідовники Сталіна продовжують ставити йому пам´ятники, ведуть блудливу пропаганду, не приховують свого бажання знищити Україну.
Але так буде лише до пори до часу. Бо, якщо теперішні нащадки комуністичних душегубів не покаються, не зречуться їх, не стануть на коліна перед пам´яттю безневинних жертв, – цим новітнім моральним потворам не буде місця на нашій землі.
"Праві" не сприймають так звану "толерантність" з боку держави, окремих прошарків суспільства чи засобів масової інформації, посилаючись на те, що у нас, мовляв, демократія. Насправді, це не демократія, а імпотенція: як політична, так і моральна. Українська держава повинна себе захищати! Досить терпіти цих імперських зайд на нашій, Богом даній українцям землі!
"Праві", керуючись здоровим глуздом, відповідальністю перед майбутнім України та вшановуючи безневинні жертви тоталітаризму, заявляють: ми раз і назавжди покінчимо з комунізмом в Україні.
Комуністична ідеологія зникне з української землі. Жоден ідол не бовванітиме у жодному українському місті, жодна вулиця чи площа не носитиме їхніх злочинних імен, а кожен комуністичний кат буде названий і покараний, нехай, і посмертно. Бо найбільша кара – це прокляття пам´яті. А їхні теперішні послідовники, може, ще встигнуть втекти туди, де комуністичні нелюди і сьогодні вважаються "ефективними менеджерами".
З нашими європейськими друзями ми проведемо суд над комунізмом. А днем цього Суду стане чергова річниця петроградського комуністичного заколоту. Комуністична гідра сконає у той самий день, коли і народилася!
С праздничком вас, дорогие товарищи коммунисты!
P.S. "Праві" ініціюватимуть створення Антикомуністичної платформи, яка об´єднає усіх, хто покладе край комунізму в Україні. Вітатимемо участь юристів, істориків, дипломатів, архівістів, громадських діячів, правозахисників, усіх небайдужих. Мета – підготовка до проведення Судного дня комунізму.
Наша адреса: office@pravi.org.ua
P.P.S. Вчора, у день визволення Києва, ми згадали про сотні тисяч солдатів, життя яких були загублені комуністичним деспотом просто так – через його злочинні забаганки.
Вічна їм Слава і Пам´ять!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
