18 лютого 2014, 18:43

До політиків країн ЄС та США, які здатні приймати рішення

Майже три місяці український народ захищає своє право на волю, демократію та власну гідність. Сьогодні у цій боротьбі знову пролилася кров. Владний режим посилює репресії. Градус напруги зашкалює. Можливий новий, ще більш потужний вибух народного гніву. Він матиме непередбачувані наслідки.

За цих обставин "політика невтручання" ЄС та США на тлі шаленого політичного тиску, економічного шантажу та безпосередньої участі найманців з Росії у боротьбі з українським народом виглядає як очевидна зрада.

Ваші уряди приймають правильні декларації. Ваші політики роблять красиві заяви. Але для цього режиму та Кремля – це порожній звук. Вони розуміють лише одну мову: мову сили і конкретних дій.

Саме ваша БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ за цих обставин розв´язує їм руки. Вони не збираються йти на поступки. Вони продовжуватимуть знущатися з українців.

Чи, може, це є і вашою метою?

Чому ви досі не вводите, бодай, адресних санкцій проти тих, хто віддавав накази бити дітей, приймати диктаторські закони, стріляти у мирних демонстрантів, хапати на вулицях і катувати тих, хто виступає за європейські цінності в Україні.

Чи, може, у вас уже інші цінності?

Чи, може, ви вже досягли підкилимних домовленостей з Москвою про її протекторат над Україною? Якщо так, знайте: нічого не вийде. Натомість ви отримаєте в Європі таке джерело небезпеки, на фоні якого колишня Югославія здаватиметься дитячими пустощами. Ви ще не знаєте українців!

Тоді матимите два результати: реальний крах європейської ідеї та нову жахливу східноазійську імперію, яка у підсумку поглине і вас.

Схаменіться! Згадайте про вашу моральну відповідальність перед українцями за російський Геноцид – Голодомор 1932 – 1033 рр., коли ваші попередники про все знали, але мовчали; про мільйони українських жертв Другої світової війни, коли два деспоти двічі спалили українську землю, а засудити і покарати комунізм у вас "чомусь" забули; про заклики ваших політиків у кінці 1980-х залишатися в оновленій російській імперії; про ваше небажання протидіяти теперішній загрозі зі Сходу.

Вам так зручніше?

Але українці більше не мовчатимуть. Ми говоритимемо ПРАВДУ, якою б неприємною вона для вас не була. Можливо, це розбудить вашу приспану совість.

А ви своїми діями або бездіяльністю доводитиме: чи справді маєте цінності, за які здатні боротися, чи це, насправді, блеф та аморальність.

Так скільки ж тепер коштує "європейська мрія"? Чи, може, спитати в Кремлі?

Може хоч зараз почнете діяти?!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії так гарантії!

Москва хоче для себе безпекових гарантій. Путін про них публічно заявляє, а Лавров обіцяє покласти його вимоги на папір. Розумію, як воно складно...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (3)

6. Чи може Росія стати демократією? "...Российской власти, на мой взгляд, достался просто-таки идеальный народ, которым она еще долго будет успешно пользоваться...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (2)

4. Економічна безвихідь "Это не цены высокие, это мы нищие, г-н Президент" https://echo.msk.ru/blog/amountain/2756042-echo/ Політичні перспективи Росії безпосередньо залежать від її економічного здоров'я...

Розпад Росії: загроза чи шанс?

Росія – це "нечто страшное, смешное и стыдное" Д.Биков, російський письменник https://echo.msk.ru/blog/bykov_d/2761932-echo/ Розвиток Росії впродовж останніх двох десятиліть мав своїм наслідком появу низки явищ, що призвели до масштабних змін як у внутрішньополітичній ситуації країни, так і її становища на міжнародній арені...

Правда і відповідальність

Друга світова залишила глибокі шрами в історії багатьох народів світу. Особливо тих, хто зазнав безпосередньої агресії з боку нацистської Німеччини...

Чому Росія ніколи не відбудеться?

Відразу чую голоси опонентів: " Як це не відбудеться?! Вже відбулася! Могутня і велика держава...". Причому говорять не тільки у них, але, на жаль, і у нас...