13 травня 2009, 18:33

Інвестиційний лікнеп. Частина третя

Між бичим та ведмежим трендом

Про біржі навряд чи можна говорити як про чийсь геніальний одноосібний винахід. Свідчення про час їхнього створення є надто суперечливими. Начебто, в ІІ столітті до нашої ери в Стародавньому Римі купці збиралися в певному місці, аби отримати інформацію про ціни та певні товари, сформувати єдині підходи до торгівлі та визначитися з вимогами до якості збіжжя. Не дивно: розвиток товарно-грошових відносин весь час підштовхував колективний розум до усвідомлення необхідності не просто домовлятися, а робити це а) системно, б) прозоро, в) за уніфікованими правилами. Підхід, що включав ці три компоненти, був комплексним, він передбачав причинно-наслідковий зв'язок між стабільною позитивною репутацією та успішністю. Тобто репутація забезпечувала підґрунтя для успішності.

Історики стверджують, що походженню слова "біржа" ми завдячуємо подіям 1309 року у фламандському місті Брюгге – перехресті європейських торговельних шляхів. Купці, що прибували звідусіль, переказували один одному: заради безпеки зустрічатися й укладати угоди слід не на вузьких засмічених вуличках міста, а в комфортному великому будинку господаря Ван дер Бурсе. Купці були настільки вдячні гостинному міщанину, що слава про нього швидко поширилася Європою. Передовий досвід підхопили, і вже скоро "клуби" за торговельними інтересами почали збиратися в тавернах, кав'ярнях, садибах, а назва, що трансформувалася в "біржу", прижилася.



Сьогодні значення біржового ринку для будь-якої країни переоцінити важко. Біржа – це фабрика з виробництва ціни на товари та фінансові інструменти. Біржа – це механізм акумулювання та перетоку капіталу, не випадково ж дати створення США (1787 рік) та Нью-Йоркської фондової біржі (1792 рік) мають зовсім невелику розбіжність у часі... Врешті-решт, біржа – це інтелектуальне казино – сфера діяльності допитливих і розумних.

Еволюційна трансформація бірж завжди відбувалася під впливом не лише економічних, а й політичних чинників. Так, біржі довго не втрималися в межах однієї країни. Інтеграція ринків спричинила інтеграцію бірж, і цінні папери стали предметом обігу на міжнародному рівні. Виявилося, що й обмежень для вдосконалення біржових технологій немає. Після переходу бірж в "електронний" формат (наприклад, NASDAQ) відкрилася безліч можливостей для переведення торгів у трансконтинентальний режим. Сьогодні брати участь у торгах можна і з борту океанської яхти, і з амазонських лісів. Аби під руками був лаптоп.

В одному із своїх блогів я писав про роль інтуїції в інвестиційній діяльності. Так, ніхто, крім Всевишнього, не може знати точні дати початку падінь та підйомів на ринку. От уявімо собі, що одного разу нам випадково вдалося дізнатися номер Його мобільного телефону (нехай вибачить мене за таку зухвалість), більше того, на наш виклик нам відповіли "Алло!". Можливо, слід оголосити конкурс серед біржових гравців на краще запитання до Господа Бога? Та думаю, великого розмаїття тут не буде.

Моїм найулюбленішим прикладом магії цифр фондового ринку є модель, що належить лауреату Нобелівської премії з економіки 1997 року Роберту Мертону. Саме він схематично зобразив, як ймовірно примножити капітали, якби окрім "Алло!" нам вдалося почути відповідь на запитання: "Коли ведмежий тренд (тенденція до падіння біржових індексів) зміниться на бичий тренд (тенденція до зростання), і навпаки?".

Дивимось на малюнок.



Перше якщо...протягом 51 року (Р.Мертон розробив свою схему, взявши за часовий інтервал період від 1 січня 1927 року до 31 січня 1978 року) ви купуватимете акції на дні та скидатимете їх на піку,

Друге якщо...на піку ви будете купувати замість акцій облігації і продавати їх на самому дні,

Третє якщо...так триватиме протягом півстоліття,

Четверте якщо...ви жодного разу не помилитесь із визначенням цих точок (вам же їх назвали по телефону),

то, від першої інвестиції в розмірі 1 000 доларів за 51 рік ви станете власником 5,3 мільярда доларів...

Така арифметика надихає.

І виходячи з неї, у кожного є вибір. Тобто існують дві лінії поведінки, що виключають одна одну. Перша – опустити руки і сказати, що ніхто не має шансу зробити такий телефонний дзвінок. Друга – спробувати обійтися без "потойбічної" підказки і ризикнути. Але, пускаючись в плавання між точками спаду та підйому, не слід забувати, що кожний "рішучий" маневр здійснюється на власний ризик та розрахунок. І сподіватися на більшу нагороду можна лише в тому випадку, коли перебираєш на себе більші ризики. Тоді є шанс відірватися від інших з великим розривом. Тоді магія переходить в площину реальності.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...