9 липня 2009, 13:49

Лист до фатального везунчика

Навряд чи знайдеться в світі хтось байдужий до власної долі. В словах "фатум" або "фаталізм" більшість відчуває приреченість та сумирну покірність. Начебто вони і праві, але лише в тому випадку, якщо від початку вважати свою долю занепалою та нещасною. А якщо доля (зірка, карма) щасливі?

Ви здогадались – я фаталіст. Так, я вважаю, що наше майбутнє – це особиста Книга Долі, написана нагорі раз і назавжди. Переписати – неможливо. В цьому сенс фатуму. Слід навчитися лише свою Книгу уважно та вдумливо читати та інколи бачити прихований між рядками зміст.

Я переконаний, що Книги Доль в усіх без винятку щасливі, світлі та містять не лише "хепі-енди", а й щасливі новели на кожній сторінці. Просто ми не завжди маємо бажання вчитуватися. Хтось неуважно гортає сторінки і, відкидаючи Книгу в бік, знизує плечима, – мовляв, нецікаво, нудно, сіро, буденно. Такі люди завжди будуть невдахами та заздрісниками: вони просто не вміють "читати". Хтось, нехтуючи власною Книгою, весь час намагається підгледіти щось у чужій. Хтось зневажливо виплескує на Книгу кварти горілки, тримаючи непевними руками над сторінками чарку... На світі чимало тих, хто без пошани ставиться до своєї Долі.



А між тим, якщо Книга-Доля в кожного своя, та ще й щаслива, то треба б уважніше придивлятися до власного "тексту", власної заданості.

В тому числі – й до заданості на збагачення.

Хто такий інвестор? Потроху "портрет" цієї людини я змальовую чи не в кожному блозі. Формула "гроші роблять гроші" працює лише тоді, коли з'являється хтось, хто "запускає" цей процес. Починається все на рівні так званого локального управлінця – людини, яка управляє власною долею, розробляє управлінський цикл щодо власного успішного збагачення, читає написане в своїй Книзі і сприймає прочитане як керівництво до дії.

В Книзі Долі кожного написано: ти можеш бути заможним.

Якщо ти не бачиш, куди йдеш, то навіщо тобі туди йти?

Певного часу в потенційного інвестора з'являються вільні кошти. Це відбувається після того, як зароблену тисячу він спершу залишив у кабінеті стоматолога, потім придбав собі машину, що відповідає статусу, шубу дружині, дітей відправив вчитися до негіршої школи, а у власному помешканні з'явилося все необхідне. Отже, мінімальний бекграунд є. Що далі?

На цьому етапі слід розробити управлінський цикл власного збагачення. Адже фінансові надходження вже регулярні. Спокус щодо їхнього використання через край: тут і дачка за містом, і моторний човен, і коштовна побутова техніка, і ще більша квартира, і ще дорожча техніка – і по колу, і до безкінечності. За такої ситуації не те що примножувати важко – складно навіть утримати в руках на короткий період. Тому потрібен план (цикл) з чітко прописаними завданнями, що мають грошовий еквівалент. Наприклад, мені потрібно те-то і не пізніше такого-то періоду, а для цього потрібна така-то сума.

Коли є мета, знаходження коштів – вже справа техніки. Є два варіанти поведінки: або почати методично відкладати з кожного грошового надходження (просто відкладати, незважаючи на інфляцію), або ж обрати для себе певний інвестиційний проект і сподіватися на прибутки від нього. За загальним правилом, якщо вам потрібно заощаджувати та відмовляти собі в базових речах – ви ще не відбулися як інвестор, вам ще слід трохи зачекати.

Якщо час, місце, помічники чи спосіб дії обрані хибно або не тобою, не дивуйся, якщо щось не вийде.

Уявімо, що все "зрослося": ви вимостили собі надійний фінансовий підмурівок, маєте регулярні надходження або вільні кошти, у вас є мета та бажані терміни щодо її реалізації. Що далі? Звісно, збирання інформації на предмет "куди" і "як" інвестувати.

Майже в кожному із своїх попередніх блогів я зупинявся на об'єктах та інструментах інвестування. Я писав про високодоходні, але ризиковані акції, та про малодоходні, але часом не менш ризиковані облігації, робота з якими додає адреналіну в крові.

Вкладання коштів у нерухомість є набагато ризикованішим, ніж здається інвесторам-початківцям, оскільки ніхто не може дати прогнози щодо того, коли ринок цього сегменту досягне свого "кризового" дна, а також коли та наскільки він здійметься вгору. Нарешті всі вже переконалися, що "перегрітість" ринку нерухомості не може тривати вічно. Крім того, механізм реалізації такої інвестиції дуже складний, залежний не лише від ринкової кон'юнктури, а й навіть від такого "дріб'язку" як сусіди-алкоголіки, що розкидають недопалки під дверима квартири, і саме через це вам вже утретє не вдається її продати. Нюанси, здавалося б...

Землі також була присвячена окрема розмова. Йшлося й про проблеми вітчизняних сільгоспвиробників, і про тих, хто сподівається спекулювати землею. На жаль, законодавча недолугість та неповороткість у земельному питанні не створила передумов для того, щоб земля, нарешті, стала повноцінним товаром на ринку. Ринку землі, по суті, немає. А коли зміни до відповідних законів будуть внесені, на нас чекає стрімкий обвал цін для більшості земельних ділянок. Тільки пройшовши через такий болісний та карколомний цикл, ми зможемо включити землю до категорії об'єктів цивілізованого інвестування.

Коштовності, золото, антикваріат були темою попереднього блогу. Якщо ми готуємося до агресії з боку іноземних загарбників або акту геноциду з боку керівництва власної держави, – тоді варто запасатися ланцюжками й сережками, ховати їх по схованках, бажано таких, що знаходяться в різних місцях. Проте чи навряд це можна назвати інвестицією – це "заначка" на "чорний день". За модним нині феншуєм, між іншим, якщо готуватися до чорного дня, то він таки наступить... Так треба готуватися ретельніше – запастися сірниками, сіллю, гасом...

Без сумніву, не можна обійти стороною тему пенсійного інвестування, тобто вкладання грошей в державні та недержавні пенсійні фонди. Але це аж занадто важлива та надзвичайно складна тема. Принаймні, для липневої спеки. Інвестиційним проблемам пенсійного забезпечення я обов'язково присвячу декілька блогів, але вже восени.

Я не агітую. Я радив і раджу інвестувати в акції. Але ніколи не слід забувати про диверсифікацію своїх інвестицій, а отже, і пов'язаних з ними ризиків. Ніколи не знайдете залізної формули, за якою можна правильно розподілити свої інвестиції. Поради на кшталт "в акції вкладати варто 50%, в облігації 20%, в землю 10%, в нерухомість..." – такі поради є нічим іншим, як профанацією. Це щось подібне до лікування хворих на підставі середньої температури по палаті... Повернусь до того, з чого почав: заможність для кожного з нас є заданістю. Потрібно лише вміти прочитати...

Не слід спрощено трактувати поняття диверсифікації. Якщо ви вкладаєте кошти виключно в нерухомість, то це не означає, що диверсифікацією буде купівля не однієї великої та дорогої квартири, а п'яти менших та дешевших. Коли обвалився ринок нерухомості, одночасно втратили і ті, хто вклали в одну дорогу, і ті, хто вклали в п'ять дешевих. Те ж саме стосується і землі, і акцій. Диверсифікація передбачає урізноманітнення об'єктів інвестування.

В цьому блозі я використав цитати із стародавнього (ХІІ ст.) канонічного тексту "Слова Вантали", що є відображенням китайської школи Дао Цзи Бай – приблизний переклад "Шлях до Вищої Ясності". Звісно, найвищої ясності в справі інвестування вдалося дістатися не багатьом: не всім пощастило народитися Уорреном Баффетом... Але я все одно вперто вважаю кожного з інвесторів фатальним везунчиком. В цитатнику Вантали є напрочуд влучний вислів з цього приводу: "Тобі не вдасться пропустити справжній Зоряний Час".

Переконаний, нікому не вдасться. Треба лише не забути купити "квиток".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...