"Противсіхи" усієї України, єднаймося!
Власне, на заголовку іронія цього допису й закінчується. Можна було написати щось пафосне, на кшталт "Вставай, нова еліто!", але, відчуваю, що мільйонам українців зараз зовсім не до пафосу.
Особисто мене не здивував і не вразив би жоден результат цих виборів. Тому й зараз особливого смутку не відчуваю. А істерика окремих політиків та біляполітичних шнирів викликає лише посмішку. Врешті, ще немає офіційних результатів, тож вважатимемо, що обидва кандидати в Президенти перебувають у стані передфінішного нервового зриву. Така собі ситуативна "нічия".
А от дані щодо позиції "Не підтримую жодного кандидата" – річ серйозна. Коли близько мільйона людей відверто говорить ключовим політикам держави своє "фе", це, погодьтеся, показник. Принаймні того, що ми помаленьку вчимося мислити і діяти за власними переконаннями, а не за нав'язаними технологіями.
Принагідно згадав, скільки разів добродії і щиро, і "за посадою" прагнули мене переконати, що голос "проти обох" автоматично перепадає кандидату Я. І якби я трохи більше піддавався впливам, можливо б і повівся. Але сьогодні, коли побачив географію і соціальний зріз голосування проти обох кандидатів, раптом подумав – а чи не тут лежить початок того нового громадянського та політичного світогляду, якого так не вистачає нашим "примєлькавшимся" лідерам? Чи не тут може вибудуватися підвалина того справжнього, не ситуативно-декларативного (у вустах наших кандидатів) об'єднання України?
Тому я не згоден з твердженням окремих політологів, що усі, хто проголосував проти обох кандидатів, належать до так званого протестного електорату. Думаю, що більшість, голосуючи "проти", водночас голосувала і "за" – в першу чергу, за себе, за реальні зміни і нові обличчя в політиці. І не виключено, що саме з цього середовища й народиться Президент-2015 – такий, за якого переважній більшості українців таки не буде соромно.
Тому проста пропозиція для усіх, хто проти нинішніх політиків – а чи не пора почати знайомитися і спілкуватися? Думаю, усім нам є що сказати один одному. Хай для початку – віртуально, а далі, Бог дасть, і чимось серйознішим займемось...
