Їм плескають від Криму до Тюмені?

Культура завжди була і залишається інструментом ідеології і пропаганди. Дарма лише, що ми, украінці, користуємося цим інструментом недолуго. А ворог діє на упередження, причому у нас в тилу. Інтерв'ю з одною донині популярною поп-дівою надихнуло мене на написання віршованого листа тим, хто, здивовано відкривши рота, слухає завуальовану російську пропаганду з ботоксних вуст (анти) народних і (не) заслужених артисток. Отже...

* * *

Збирають повні зали москалів?

Їм плескають від Криму до Тюмені?

Нехай проїдуть пару шпиталів,

Розводячи про братство теревені.

Вони за мир?

З баблом в одній руці?

Не розуміють, де чия країна?

Нехай почують спогади бійців,

Підірваних на москалячих мінах.

Скажіть їм, люди: в нас іде війна

І двом панам

неправильно служити.

Їм плескають?

Вітчизна лиш одна

І лиш заради Неї варто жити!

Їм байдужі усі жахи війни!

Бо не відчує болі, як на мене,

Той, хто платив за успіх дві ціни,

І спав з будь-ким

аби дістатись сцени.

9/3/15 Євген Рибчинський

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.