Як тебе не любити, Кароліна Куєк?
Є гріх. Не буду приховувати, я теж люблю курчатко табака. Похрущу хрящиком смачно і залюбки пообгризаю кісточки у будь-який час. Можу це зробити, навіть не відходячи від каси, тобто безпосередньо прямо перед Миронівським хлібопродуктом. Тим більше, що він знаходиться в межах мого рідного Голосієво. Можу похрумтіти навіть на сцені, як Кароліна Куєк. Можу, навіть танцюючи. Не можу лише зробити це в russia, бо рік тому сказав russia goodbye now and forever. Тим більше не можу це зробити в російській глибинці, в 3500 кілометрів від рідного міста на Дніпрі, у далекому холодному місті на Обі – Новосибірську.
А от Кароліна Куєк може.
Бо хоче.
Бо без російського довгого рубля не може, не хоче і не вміє.
Я навіть заздрю кароліновому почуттю власної гідності і безгрішності. У мене так не виходить.
Але судити Кароліну не в праві навіть Печерське правосуддя. Бо кожен робить свій вибір.
Кожному ж своє! Правда?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
