Ніч Пам'яті на зламі епох
3 роки тому в ніч проти 30-го листопада був розгін студентів на Майдані.
Від цього все почалося...
Щороку у цю ніч мені сумно... і вже так буде...
Досі немає офіційної версії, що тоді накоїла банда, яка опинилася у владі.
Хто їх бив і чому так жорстоко?...
На жодне своє питання я досі не отримала відповіді.
Лише моя подруга – волонтерка і величезний патріот своєї країни – Олександра Матвійчук, яка днями повернулася з Гааги, пояснила мені ситуацію з розслідуванням.
У мене зберігаються перші свідчення студентів та людей, які тоді залишились на Майдані. Це докази злочину.
Що відбулося на Майдані у ту ніч?...
Мене, як свідка, так жодного разу і не залучили до жодної справи по розслідуванню злочинів тієї влади проти Майдану.
Але я пам'ятаю все і все кожну мить буду пам'ятати завжди.
Ніч проти 29-го листопада, була для мене п'ятою (від 24-го листопада), яку я провела на Майдані від вечора до 2 ночі і після перших дзвінків студентів від 4:30 і до лютого...
Одного разу нам доведеться згадати все. Свідчити про все. Розказати те, що ми пережили у листопаді, грудні 2013, січні і лютому 2014... Інакше ми не збережемо країну, не подолаємо бандитизм та корупцію у державній системі, не створимо країну, про яку кожен ще не перестав і не перестане мріяти.
Дякую всім студентам, хто був у ту ніч!
Дякую всім, хто не побоявся заборон і тупих абсурдних наказів Табачника, маразму, який говорили в ефір Азаров та Пшонка у Верховній раді, нахабності, з якою заїкаючичь виправдовувався Янукович...
Щодо останнього...
Допит по скайпу – це, мабуть, подвиг для Генпрокуратури, а от те, що він досі на свободі – повна поразка сьогоднішньоі влади, яка або "тіпа" розслідує або не розслідує взагалі, знаючи, що ніколи не скаже нам правди, яку давно вже знає. Влада була і, на жаль, залишається частиною системи – тієї системи, яка жорстоко і розганяла невинних студентів на Майдані.
Але ми стали сильнішими, мудрішими і безкомпроміснішими...