Опа! Опа! Азія? Європа?

Наш рух до Європи нагадує мені не швидкісний потяг, а стару радянську електричку, яка зупиняється біля кожного стовба, часто вимушена стояти, пропускаючи зустрічні пасажирські експреси, проте на локомотиві таки написано назву кінцевого пункту призначення – "Європа". Бригади машиністів різної кваліфікації теж часто змінюються, і, зі скрипом та потихеньку, ми повземо в стратегічному напрямку. Щоправда, остання бригада машиністів складається переважно з крадунців – все, що можна поцупити і продати – запчастини з двигуна, практично й сам двигун, рейки, навіть колеса зникають на наших очах. Нова бригада починає нас переконувати, що взагалі-то краще пересісти на товарняк з теплушками й рванути до Євразії. Там тепло, там на нас чекають.

Деякі теплушки пройшли євроремонт: вікна, звичайно, з міцними гратами, зате в тамбурі висить плазма, туалет з папером і дезодорантом.

Схоже, що пасажирам потрібто вийти з вагонів і підштовхнути електричку в правильному напрямку. Аби не грітися в теплушках.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.