Новий Мінськ: агресія РФ проти ''громадянський конфлікт''

1.

Disclaimer:

Я виступала проти і Першого Мінську (який був підписаний у надскладних умовах та у часи поразок української армії), і другого Мінську Порошенка.

В першу чергу, я не могла погодитись із модальністю документу, де виведення російських військ йде після проведення виборів.

Але найголовніше:

я щиро вважала і вважаю, що Мінськ у разі одностороннього виконання його Україною (а саме таке виконання від нас вимагається) – міг привести нас не до миру, а лише до нової більш масштабної війни АБО втрати нових територій та державності.

2.

Ні я, ні моя фракція Батьківщина – жодного разу НЕ голосували за Закон про особливий статус Донбасу (чи продовження його дії), який легитимізує політичний процес переговорів Мінську у наше українське законодавство.

Цього не можна було робити категорично.

Але це робили 5 років депутати від Порошенка та Народного Фронту, продовжуючи дію Закону, а цього року – дію Закону про особливий статус продовжили депутати від Слуги Народу.

Якщо хочете згадати сам документ, аргументи за/проти та закон, прошу на мій телеграм канал, де цьому присвячено декілька постів з аналізом документів: https://t.me/AlonaShkrum/377 та https://t.me/AlonaShkrum/364

3.

Але сьогоднішній пост – про вже Новий Мінськ.

Бо всі описані питання Мінську та Закону – Зеленському дісталися у спадок від Петра Порошенка. Він міг змінити переговорний процес та запропонувати інші площадки, але не зробив цього.

А сьогодні – Зеленський фактично підписав – власний Мінськ. За який він відповідає самостійно.

І у цьому власному новому Мінську – він пішов ще на крок далі у задоволенні вимог РФ, ніж Порошенко.

У новому Мінську підписане утворення так званої "Консультативної ради" – до якої увійдуть 10 представників України, і 10 – "уповноважених" представників ОРДЛО.

А підписи під документом – стоять не лише представника РФ та України і ОБСЄ, а якихось нових "повноважних представників ДНР та ЛНР".

Якщо це не буде зупинене, то Україна такими діями – фактично робить крок до визнання якоїсь суб'єктності окупованих ДНР, ЛНР, та іх якоїсь "самостійності" у прийнятті рішень чи збройних діях.

Звісно, ніяких "повноважних" представників ДНР чи ЛНР не існує (ким і як вони обрані!?), це лише окупаційні органи РФ на захоплених територіях.

Як і не існує "ополченцев", а є збройний міжнародний конфлікт України та РФ, яка напала на Україну, анексувала Крим, а тепер веде війну проти нас, озброює та фінансує бойовиків та власних кадрових військових на Донбасі.

4.

Ми не маємо права робити жодного кроку для надання РФ аргументів у кваліфікації війни, як "громадянського конфлікту на Українє" – та повторення мантри про "нас там нет".

Юридично такі підписані документи та утворення "Консультативної Ради" – можуть також покласти відповідальність за відновлення Донбасу – не на країну агресора (як це визначено міжнародним правом), а на нас.

А санкції – тоді потенційно можуть бути взагалі зняті.

Брєдні пана Сивохи – я сприймаю, як брєдні. І буду вимагати якнайшвидше позбавити його статусу будь-якого радника голови РНБО. Бо радники не мають "власної" позиції, а наносять шкоду органу та владі, якій "радять".

Але на відміну від його висловлювань, представники України у Мінській групі – це офіційна представники, визначені Президентом.

5.

Якщо пану Єрмаку чи Зеленському здається, що задоволення вимог РФ – є шляхом до миру, то маю погані новини – це шлях або до нової війни, або до припинення існування України, як незалежної держави.

І подібні кроки роблять Україну лише слабшою. А відсутність публічної позиції Президента з цього приводу – є неприйнятною.

Українське суспільство зробило помилку під час Першого та Другого Мінську, коли ми не спромоглися разом чітко заявити неприйнятність підписаних політичних меморандумів та вимагати від Президента пояснень і дій.

Та ми вчимося.

Більше на таку помилку ми не маємо права.

-

Позиція Фракції Батьківщина та Юлії Тимошенко тут.

А більше я пишу, як завжди, у своєму телеграмі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.