20 травня 2010, 14:59

Професійна етика

Вчора під час круглого столу в книгарні "Є" журналістам дісталося на горіхи. Елеонора Симонова, директор видавництва "Нора-Друк" під час презентації одного перекладацького проекту поскаржилася на відсутність журналістської етики. Одним із центральних персонажів цього спічу стала, на жаль, і ваша покірна слуга...

Елеонора Симонова ("Нора Друк"):

Важливо те, які акценти виставляють журналісти і критики в своїх публікаціях. Хочу навести декілька прикладів.

В публікації "Книжки квітня" був огляд книжки нашого видавництва – перекладу роману "Елегантна їжачиха". На початку мені все сподобалося – ви характеризуєте книгу, характеризуєте автора... Але далі ви наводите деякі стилістичні неоковирності – з деякими можна погодитися, а деякі мене просто здивували.

Ви знаходите помилку, яку допустила перекладач Євгенія Кононенко – і таке враження, що ви радієте тому, що там є помилка.

Але ж ми всі робимо спільну справу. Якщо ви в книжці раптом знайшли неоковирності – то писати про них можна, але було би шляхетно направити у видавництво листа з зауваженнями – ми б виправили їх у наступних виданнях.

Я прошу, щоб ми підняли культуру спілкування в нашому середовищі, щоб ми перевіряли факти.

Євгенія Кононенко, перекладач:

Тут, видно, помилки вишукували. Але і мені доводилося бачити неозброєним оком помилки в чужих перекладах і писати на них дошкульні рецензії. Це абсолютно нормальний процес. Я не думаю, що це провал, хоча я ще перечитаю, бо зараз не готова відповісти. Читачі книжку читають.

Ірина Славінська, літературний оглядач "Українська правда. Життя":

Якщо обговорення навкололітературного процесу перетвориться на відчитування в стилі шкільної класної години, то мало ЗМІ захочуть співпрацювати з цією сферою...

Те, що говорила пані Елеонора, мені нагадало не літературний, але дуже свіжий інцидент із Януковичем і вінком. Щось подібне ми почули щойно – мовляв, якщо є помилки, то треба тихесенько написати імейл. І все.

Мені пощастило – я літературний оглядач, який знає французьку мову. Книжки, перекладені з французької, я читаю і в оригіналі, оцінюю український текст не лише як текст, але і як переклад. На жаль, в "Елегантній їжачисі" мені помилки трапилися, і я вважаю за потрібне про них написати.

І останнє скажу про культуру спілкування. Щойно видавці перестануть ображатися на рецензії – культура спілкування піде вгору. Літературний оглядач нікому нічого не винен.

Кода:

Ось така пригода. Не варта виїденого яйця, але неприємно. що видавець дозволяє собі таке. Літературна критика – не інфраструктура.

powered by lun.ua

Громадське радіо – підтримайте!

Громадське радіо почало третю кампанію на Спільнокошті! Ми збираємо 100 тисяч гривень – ця сума дозволить протягом року виготовляти три авторські подкасти – "Чайник", "Філософський барабан" і "Антена"...

Прощання з Олегом Лишегою

Цитую з Facebook Івана Малковича: Прощання з Олегом Лишегою відбудеться в четвер, 18 грудня, з 15.00 до 17.00 у Спілці Письменників України (вул...

УДАІ та сексизм – 2

Минулого разу в блозі я писала про статтю сексистського змісту, що була опублікована на сайті київського УДАІ. Цей допис і цитати зі статті, про яку ідеться, можна прочитати тут...

УДАІ та сексизм

Нині на мейл udai@udai.kiev.ua надіслала запит в київське УДАІ. Вранці надішлю цього листа також аналоговою паперовою поштою. А запит отакий – щоб не загубити: Доводжу до вашого відома, що опублікована на сайті http://www...

Вийди з класу

Колись давно я вчилась у троєщинській школі N292. І класі чи то в другому, чи то в третьому вчителька перша моя Надія Михайлівна постукала лобом по шкільній дошці мою однокласницю Таню...

Громадське радіо – цілодобово!

Друзі, Громадському радіо знову потрібна ваша допомога. Тому ми починамо нову кампанію збирання коштів на "Спільнокошті". Навіщо це нам? На що ми витратили зібрану минулого року суму? Ми працюємо уже майже рік...