Про права людини по-міліцейськи
Коли новий міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов сказав, що реформування ОВС треба починати з себе – я зрадів.
Ну, дійсно, скільки можна тасувати засалену колоду районних підрозділів? У той же час, розширювати штат у центральному апараті, аби гарно пристроїти своїх друзів та партійних "камрадів". Наприклад, я ніколи не міг добитися відповіді на питання: який функціональний обов'язки у створених Луценком так званих "представників міністра в областях"? Хіба начальник УВС не представник міністра?
Коротше кажучи – нісенітниця якась. Але ця нісенітниця дуже дорого коштує державі. Кожен такий представник хоче мати свій персональний кабінет, машину, зарплату. У той самий час життя людей від цього безпечнішим аж ніяк не стає.
Саме тому рішення про скорочення таких представників міністра я розцінюю як повністю логічне. Та, як радник міністра, повністю підтримую цю ініціативу.
Ще я подумав: таке рішення не зможуть використати команди чорних піарщиків, що будуватимуть свою гру на проблемах МВС. Але я помилявся. Вони почали вигадувати, що хтось у МВС намагається скоротити моніторинг забезпечення прав людини. Тому спеціально для тих, хто полюбляє перекручувати факти, офіційно наголошую: Міністр прийняв рішення щодо скорочення бюджетних посад Апарату міністра з 54 до 28. Тобто, скорочено було саме представників в областях. А посади уповноважених здійснювати моніторинг дотримання прав людини в діяльності ОВС ніхто ліквідувати не збирався.
Правий був персонаж А. Конан-Дойля, сказавши в: "... і моя тобі порада, Шерлок: цього разу ти матимеш справу не з кримінальним світом, а з політикою. Тому не вір жодній людині та жодному слову".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
