Прибирання сміття як національна ідея.

Нам розповідають політики, політологи та інші "балакучі голови", що Україна тому потерпає від кризи так боляче: небачене падіння ВВП, висока інфляція, масове безробіття, що в Україні відсутня консолідуюча національна ідея, і це спричиняє постійну політичну кризу.

Я чую про це вже років з десять, коли почав активно цікавитися політикою.

І дійсно, українці настільки різні від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі, що знайти єдину компромісну, зручну для усіх ідею є неможливим: ми розмовляємо різними мовами, ми по-різному дивимося на постать Мазепи і ІІ Світову війну, ми поділені на споживацьких соціалістів та егоїстичних лібералів, ми ходимо в різні церкви, коротше – ми різні і цього немає куди подіти.

Так може в тому і є сила – в тому що ми різні. Політики, повірте українцям, дайте їм більше свободи: дайте їм землю і дайте їм реальне місцеве самоврядування і не обіцяйте їм вирішення проблем через знищення "ворогів".

Немає у українців ворогів.

Наш ворог – це ми самі зі своєю пасивністю, байдужістю, недовірою і егоїзмом.

В тому, що самоорганізація як "національна ідея" працює і приносить плоди я побачив на власні очі.



Прибирання сміття – от, що було моєю особистою національною ідеєю 16 травня.

Три години свого часу і на один пакет сміття на Замковій Горі, що у Києві, стало менше.



Таких пакетів було зібрано близько сотні. Десятки людей, думаю не менш невдоволених кризою ніж інші, прийшли на пропозицію Країни Мрій і трохи попрацювали.

Дякую за запрошення.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.