Крути і ми
Сьогодні річниця Крутянського Чину. Разом із побратимами їду в Крути вшанувати Героїв. Такі заходи "Свобода" проводить по всій Україні.
Ввечері запрошую всіх українців долучитися до смолоскипного походу на честь Крутянців вулицями Києва. Збір о 19.00 на Майдані Незалежності.
91 рік тому, у відчайдушній спробі зупинити криваве російсько-большевицьке нашестя, склали свої голови юні герої.
Їх була жменя. Безвусі студенти і школярі Києва. Ворог наступає на столицю. Смертний бій на станції Крути.
Ми віддаємо шану героям. І ми розуміємо, що так не повинно було статись. На травень-червень 1917 року Центральна Рада користувалася беззастережним авторитетом в Україні. Про підтримку УЦР заявило близько 1,5 мільйона солдатів-українців. Ситуація вимагала лише твердої політичної волі, рішучості, і дещицю відповідальності. Але...
Непогані письменники і прекрасні вчені виявилися цілком неспроможними політиками. Безвольними, слабкими, хитливими людьми в полоні ілюзій і фантастичних доктрин. І УЦР, розпочавши у винятково сприятливій ситуації, бездарно розтратила час, сама відмовилася від своїх козирів, заплуталася в інтригах – і результат – під Крутами полягли зовсім юні.
А тим часом у Росії владу захопили більшовики. Їм, злочинцям, не бракувало волі, вони чітко знали чого хочуть, дисципліна була їхнім козирем. І вони почали з того, чого всіляко уникала УЦР – з встановлення диктатури. І підготовки до війни. Пройшло трохи часу – і червоні орди рушили на Україну.
Крутянці – герої. Ми пам'ятаємо їхній подвиг. Але ми мусимо пам'ятати і те, що бій під Крутами – це наслідок бездарності і засліплення "політичних манілових". Тих, хто заявляв про непотрібність армії, і все робив для її знищення, тих, хто вірив в обіцянки і гарантії, тих, хто покладав надії на зовнішні чинники, тих, хто сподівався на порозуміння овець і вовків.
Нинішня політична еліта така ж неспроможна як центральнорадівська. Лише нині ми маємо замість отари манілових – зграю цинічних гешефтмахерів, агентів впливу, усміхнених спекулянтів святинями і політичних імпотентів з претензіями Геракла.
А тим часом в Москві складають плани окупації і розчленування України...
Крутянці – герої. Ми пам'ятатимемо їх ній подвиг. Великою є нація, що народжує таких юнаків. Аби лиш "еліта" була гідна такої нації.
Ми повинні пам'ятати, пам'ятати і робити висновки, щоб подібне не повторилось ніколи.
P.S. Також пропоную Вашій увазі статтю Андрія Іллєнка, заступника голови Київської "Свободи" на цю тему: http://www.vosvoboda.info/ukr_txt005989
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
