Українські перемоги почнуться з Тернопілля

Шановне товариство!

Вашій увазі – мій виступ, 15 лютого, на презентації передвиборчої програми і виборчого списку кандидатів від "Свободи" до Тернопільської обласної ради – якраз напередодні відміни Тернопільських виборів Верховною Радою України. Але, сьогодні, суд дав оцінку незаконній Постанові ВР про відміну виборів і зобов'язав ТВК їх провести:

http://www.tiahnybok.info/diyalnist_podiya/dokument006428.html

Так що, боротьба триває, вона щойно набирає сили.

Ключ і меч.

Сьогодні очі України дивляться на Тернопілля. "Що вони можуть тут побачити?" – питаєте Ви. На гербі цієї землі сяють золотий ключ і гострий меч. І тепер, просто в руки українців Тернопілля, доля справді вкладає цей ключ... Золотий ключ від майбутнього цілої країни. Ключ до виходу з безконечної кризи. Ключ до вирішальних змін.

Меч боротьби поколінь і поколінь наших предків. Меч неминучої розплати – за брехню, злодійство та наругу. Меч докорiнного очищення влади.

Обставини самі підводять нас до заповітної брами нових перспектив. Доля вручає нам ключ до виходу і меч Свободи. Перед українцями Тернопілля постала виняткова нагода направити колесо історії з колоніального бездоріжжя на прямий український шлях. І цю можливість ключових змін не маємо права проґавити.

Злодії та ґвалтівники.

Тепер вже хіба сліпий не бачить, що панівна верхівка невідступно пхає Україну до прірви.

"Кубло бандитів, кагебістів,

злодіїв та ґвалтівників

у стольному засіли місті

як партія більшовиків"

Лише за ці чотири дошкульні рядки, у часи дрімучого капеесесівського застою, Василя Стуса запроторили до в'язниці. Він заплатив життям за гостру, як меч правду.

Стус і цілі покоління героїв дивляться з небес. Хто витягне вигострений ними меч правди, який застряг у брилі зневіри й байдужості? Ця брила розчарування – не що інше, як застигла патока солодких обіцянок. Це – зашкарубла лава брехні, яку роками вивергали на мізки українців. Саме на цьому хиткому фундаменті – на вчорашніх і позавчорашніх обіцянках-цяцянках, на безсоромному шахрайстві – і тримається бундючний палац пануючого режиму. Палац – розкішний "на всю губу". А в середині засіло... те ж саме "кубло бандитів, кагебістів, злодіїв та ґвалтівників". Воно досі смокче кров великого народу. Саме так! Цю породу вигодував ще Брежнєв і Щербицький, розбестивши на спецпайках, номенклатурних привілеях, кастовій недоторканості і круговій поруці.

Правда в тому, що з часів Стуса панівна каста, по суті, не міняється. Хіба що, на місце вибулих (на персональну пенсію або на цвинтар) старих совдепівських кадрів, влаштовуються "по-блату" їхні синки. А також – вірна прислуга: юристи та банкіри мафії, професійні словоблуди та постійні блазні телевізійних шоу, особисті водії та охоронці, масажисти і коханки... У кольорових "мегаблоках" і "гігапартіях" такими ручними "кнопкодавами" злегка розбавляють незмінну "червону гвардію".

Серед них трапляються ще й радянські придворні поети. Тих "співців комунізму" Василь Стус також виводить на чисту воду: "Культ бездарних Яворівських, їхній час, їхня година..." – пише він у своєму таборовому зошиті. А кілька років по тому, як закатували Стуса, придворні поети, не змигнувши оком, обернулися... у таких же бездарних "діячів національного відродження". Їх вчасно призначили на роль реєстрових "патріотів" – т.зв. "націонал-демократів".

Це на їхній совісті відмова від люстрації. Це вони, пліч-о-пліч з комуністами, вчинили очевидний акт державної зради – здали Москві український ядерний арсенал (на той час – третій за потужністю у світі!). Задурно здали. За безглузді паперові "ґарантії", які сьогодні усі "ґаранти" мали в носі. Це вони забалакали національну революцію – розвели сопливі теорійки про те, що "росіяни в Україні мають жити краще, ніж у Росії, а євреї – краще ніж в Ізраїлі!"... Оце і є єдиний виплід довгих літ угодовської діяльності: українців – неспівмірно мало у верховній владі власної країни; і у них – мізерна частка власності на своїй землі.

Тепер огризки "націонал-демократів" – на побігеньках у можновладних "мегаблоків". Щовиборів ці незмінні "видатні діячі" виканючують по кілька прохідних місць у політичних проектах олігархічних кланів. Там вони підробляють декоративними "патріотами". Створюють блакитно-жовту димову завісу для мародерів, які плюндрують Україну. Так само віддано виспівують хвалу своїм перелицьованим господарям, як ще вчора – "керівній і спрямовуючій ролі КПСС". Барвінком стеляться, щоби надати хоч якогось інтеліґентного полиску всьому цьому "кублу бандитів, кагебістів, злодіїв та ґвалтівників". І так само зводять наклепи на нове покоління націоналістів, як нещодавно таврували бандерівців.

Взагалі, головне мистецтво лжееліти – перевтілення. Вміння вчасно міняти маски і кольорові обгортки. Частина червоних кланів, ще на зорі Незалежності, перемальовується в синьо-жовте. Легко й невимушено. А далі – у помаранчеве, голубе, зелене, біле в сердечко... Міняють гасла й обіцянки: "Бандитам – тюрми!", "Покращимо життя вже сьогодні!", "Справедливість є!", "Не зрадь Майдан!", "Український прорив", "Закон для всіх один!"... Скільки ми їх вже чули? Таким чином, тримаючи ніс за вітром, ці фарбовані лиси – вчорашні комуністи, кагебісти і кучмісти – вкотре обводять народ довкола пальця.

Люди! Будьте пильні!

Бо за даними, які старанно приховують від українців, ще у минулій Верховній Раді 94% (!) нардепів – вихідці з комуно-комсомольської номенклатури. І знову – ті самі обличчя! Зверніть увагу: у найвищому законодавчому органі країни майже немає таких людей, які б не пройшли "школи комунізму"! І ці політичні динозаври вже 18 років творять для нас закони, затверджують прокурорів і суддів, а тепер – ще й призначають Уряд.

Якщо хтось наївно думає, що президентську вертикаль будують за іншими правилами, – нехай придивиться. За розголошеними у пресі відомостями, 80% усіх голів адміністрацій – також колишні комуно-комсомольські кадри! А кабінет міністрів? Таке враження, що це якийсь комсомольський кооператив часів "перестройки".

Хіба за 18 років Незалежності, серед 46-ти мільйонів населення годі було знайти інших достойних людей? Невже більше нікому довірити кермо держави, окрім держиморд з радянської окупаційної адміністрації, т.зв. "професіоналів" з дипломами інститутів марксизму-ленінізму і шустрих комсомольських кар'єристів? Між іншим, тотальне засилля у владі вихідців з радянської номенклатури – це не що інше, як порушення прав і свобод громадян за ознакою соціального походження (що суперечить ст. 24 Конституції України).

Тільки не подумайте, що вчорашні вірні ленінці і новоспечені буржуї-олігархи – це якісь різні істоти! Бо понад 350 (!) тих же народних депутатів – офіційні мільйонери або й мільярдери. Вдумаймося: 350 з 450-ти так званих "представників народу"! Щороку їхні капітали помножуються. То кого з вас вони там представляють? Пенсіонерів і безробітних? Студентів і молодих спеціалістів? Дрібних підприємців? Працівників бюджетних організацій? Чи може тих заробітчан, які наповнюють казну Тернопільської області?

Це тільки у злиденній Україні додумалися доручити відомим олігархам керувати митницею та податковою. Поставили, як кажуть, вовків отару стерегти. До речі, повна узурпація влади грошовими мішками – це пряме порушення тої ж ст. 24 Конституції України, яка забороняє привілеї та обмеження, зокрема, за ознакою майнового стану. Також, це свідчить про те, що політична корупція стала не просто звичним явищем, але й неписаним правилом побудови державного апарату.

І, нарешті, за ширмою словоблудства про "толерантність" і "захист нацменшин", чиниться прихована дискримінація українців за етнічною ознакою. Тільки 36% нардепів минулого скликання визнали себе українцями... Коли, за останнім переписом, українці становлять 78,5% населення власної країни! Дані про національний склад теперішнього парламенту – відсутні. Очевидно, їх бояться оголошувати. І це вже – не тільки пряме порушення Конституції. Це – безсовісне блюзнірство стосовно Нації, яка витерпіла найстрашніший в історії геноцид!

Як Ви вже зрозуміли, ця гнітюча картина віддзеркалює хиже нутро не тільки відкрито промосковських партій. Вовками в овечих шкурах кишать і списки т.зв. "демократичних сил". Такою ж мірою.

Висновки ясні, як день. Ненаситна каста мародерів, шляхом обману і маніпуляцій, одноосібно "приватизувала" владу в Україні. Хто ховається під різними вивісками кримінально-олігархічних кланів? Все те ж "кубло бандитів, каґебістів, злодіїв та ґвалтівників...". Вони і є єдиним джерелом безконечних криз, гальмом розвитку країни і коренем всіх бід українців. П'ядь за п'яддю здаючи національні інтереси, вони становлять більшу загрозу життю нації і держави, ніж зовнішні вороги. Тому існує тільки єдиний можливий вихід з глухого кута, до якого затягла країну панівна каста. Це – докорінне очищення влади.

Змити ганьбу.

Ще не так давно, вся Україна дивилася на Західну з повагою. Тепер, як не прикро, – із скептичною усмішкою...

Українці Криму, Сходу та Наддніпрянщини покладали добрі надії на Західну Україну. Чого чекали від нащадків бандерівців? Ясна річ – прикладів чесності і порядку!

Ну добре, ті, кого українці підсадили на вершину влади, відстояли на Майдані, вкотре віддали їм голоси на виборах, постійно скиглять. Нарікають, що темні сили не дають працювати. Мовляв, палки їм, бідним, в колеса пхають, руки викручують, за причандали влади тримають... Як поганим танцюристам, – їм вічно щось заважає.

Але нас усе частіше питають: "Та ж у вас там – на Галичині і Волині – всі свої, всі патріоти і, навіть, націоналісти! Невже ви не можете взяти владу в надійні українські руки? Чому ви не покажете всій Україні приклад, взірець відповідальної і чесної влади? Хіба діти і внуки бандерівців не здатні дати лад у власній хаті?

А й дійсно... Чому? Богу дякувати, Тернопілля не має депутів від Партії Регіонів. Не має і комуністів. Жодного! Хто ж не дає жити?

Оцей простий експеримент якраз наочно доводить, що між кольоровими кланами немає, по-суті, різниці. Усім стало ясно, що і біло-голубі, і помаранчеві, і білі в сердечко – одним миром мазані. Яке їхало – таке здибало. Вони розігрують перед нами сценки драматичної боротьби начебто "запеклих ідейних суперників". Насправді ж уся їхня базарна гризня – за жирніші шматки влади і власності. Але цю комедію перед виборцями ламають перш за все для того, аби мати підставу перекладати вину один на одного. Коли ж нема вже на кого тицьнути пальцем, виявляється, що до влади в Тернопіллі... дорвалися нічим не кращі "бандити", ніж у тому ж Донецьку.

А чого ще було чекати від липових "демократичних сил"? Вони ж відразу замішані на безсовісному лицемірстві. Зліплені з того багна згори донизу.

Чи можуть масні щупальця олігархічних кланів, запущені у місцеві ради, мати якусь іншу природу, ніж сам ненаситний спрут? Цей спрут, який кублиться у верховній владі, відрощує свої кінцівки в областях з одною метою – викачувати надприбутки з нашої землі, вичавлювати всі соки з роботящих українців.

Усім відомо, що кожен депутат місцевих рад від панівних партій отримує своє місце лише з дозволу згори. Усі навіть знають, що не задурно. Зрозуміло, що ті, хто "у стольному засіли місті", підбирають собі сатрапів на місцях "по образу і подобію". Хіба Ви не чули про тернопільських "злодіїв та ґвалтівників" у лавах т.зв. "демократичних сил"? Про неподобні походеньки тернопільських депутатів вже давно повзе лиха слава. По всій Україні повзе.

Пам'ятаєте, рік тому нам обіцяли "Український Прорив"? Так от – на Тернопіллі таки прорвало!... Як каналізацію. Душок від ганебних скандалів розійшовся далеко за межі області. Країна в усій красі пізнала т.зв. "демократів", в руках яких уся влада на Тернопіллі... Вони нагребли в свої ряди: групових ґвалтівників неповнолітніх, п'яних самодурів, які погрожують своїм виборцям автоматами, крутіїв, здирників і хапуг. Вони збезчестили цю славну землю. Зганьбили людей, які довірили їм усю владу.

А пригадуєте, як на минулих виборах по районах возили трибуну, а з неї агітатор, грізно потрясаючи кулачком, заявляв: "Закон для всіх один!"? Так от – Тернопілля просто тоне у мутних водах правового хаосу і беззаконня.

І тут Тернопільська обласна рада "відзначилася" серед усіх – вона взагалі не працює. Обрана громадою гілка влади – паралізована. Вже більше року. Практично всі ухвалені рішення спростовують суди...

Виною тому – підкилимна гризня.

Може це знову "вирішальна битва" з Партією Регіонів? А може – проти комуністів? Якби ж то! Це містечкові війни "демократів": депутатів БЮТу та КУНу, з одного боку, та "Нашої України" і Блоку Костенка-Плюща – з другого. Гризуться якраз ті, хто ще вчора співав нам про чудотворну "Єдність Демократичних Сил". Але згадаймо минулі вибори! Чи не заради тої міфічної "єдності", українцям строго наказували: "Не розпорошуйте голоси!"? Чи не заради тої "остаточної перемоги демократії" громаді Тернопілля веліли обирати тільки з поміж двох блоків? Чи не заради т.зв. "демократичної коаліції" Вас зобов'язували віддати голос або за БЮТ, або за НУНС? Бо тільки там, мовляв, з'єдналися геть чисто усі "демократи", які присягають дружно працювати на Україну...

І що?... Байка про "Єдність" виявилась такою ж облудою, як і самі "демократичні сили". В обласній раді депутати БЮТу та "Нашої України" зчепилися, як ті два цапки на вузькій кладці. Та перш ніж місток влади під ними тріснув, місцеві "демократи" цілий рік творили дива політичного цирку. У цьому вони переплюнули навіть своїх вчителів з-під головного купола країни.

Згадайте: чому БЮТ ініціював останні перевибори Верховної Ради? Через те, що соціалісти "зрадили", "лягли" під Януковича за крісло спікера для Мороза. Далі Партія Регіонів перекуповує депутатів від "демократичних сил". Гуртом і вроздріб. Говорять про валізи грошей.

Але у Тернопільській обласній раді... вже сам БЮТ застосовує "передовий досвід" регіоналів. Тут вже вони переманюють весь кунівський "Національний вибір", який пройшов до ради... за списками блоку "Наша Україна".

Врешті, у Тернопільській облраді, утворилася якась неприродна більшість. У складі БЮТу, соцпартії та... КУНу. Такого ідейного збочення Україна ще не бачила. Це окрема оказія, як соціалісти взагалі пролізли у владу в єдиній з галицьких областей. (Очевидно, завдяки "любим друзям", які тягали цих "союзничків" за собою, наче стару валізу без ручки.) Але вивести генетично модифікованого покруча "марксистів" з "бандерівцями" (!) вдалося лише на Тернопіллі. Стараннями БЮТівських мічурінців.

Але це ще не весь цирк. Окрім "прихватизації" (землі, кар'єрів та іншого добра), народні обранці вчиняють скандали та бійки просто в сесійній залі, ламають мікрофони і дороге обладнання, прогулюють і зривають засідання, фальсифікують голосування, саботують роботу комісій, зневажають закон та не виконують судових рішень...

Відтак, Тернопільщина – чи не єдина область, яка опиняється серед хуртовин кризи... і без бюджету, і без програми соціально-економічного розвитку. Такому свавіллю обласних депутатів можуть позаздрити навіть підривні сили "п'ятої колони".

Але параліч обласної ради не заважає замість одного заступника голови утримувати аж трьох. Усупереч Закону. Коштом громади.

Заробітна плата голови обласної ради з усіма надбавками сягає до 25 тисяч гривень. А його заступників – у середньому по 16 тисяч. Щомісяця. Отож грошей, які виділяє Кабмін (біля 3 млн. грн.), для "слуг народу" здалося замало. Чиновники урвали для себе ще майже півтора мільйона. Але вже з кишені рідного Тернопілля. Торік, тільки на зарплату працівників апарату, облрада заклала більше 2 мільйонів гривень. Плюс витрати на утримання персоналу обслуги – секретарок, водіїв. До речі, лише видатки на пальне для службових авто сягають півмільйона гривень. Для порівняння: таку ж суму виділено з бюджету на... все книговидання області.

Поклавши руку на серце: чи отримала громада хоча б якусь користь від діянь цих "слуг народу" в обласній раді? Чи не надто дорого у часи тяжкої кризи людям на сміх годувати трутнів? Невже цей славний, политий кров'ю і потом край, заслужив на таку срамоту?

Іде весна. Час наводити в хаті порядок. Час вимітати сміття. Час повертати добре ім'я Тернопіллю.

Вибір є. Є нагода виростити нову, чесну владу – плоть від плоті і кров від крові народу. Але можна знову дати всістися собі на шию тому ж старому кублу, яке збезчестило цю славну землю.

То кому Ви довірите боронити честь краю і свої права? Народному об'єднанню українців чи фарбованим лисам з нечистою совістю? Хто завтра творитиме більшість у обласній раді? Сьогодні питання стоїть однозначно: "Свобода" або БЮТ.

Честь Тернопілля у Ваших руках. Пора змити ганьбу.

Твердиня Свободи.

Очі України дивляться на Тернопілля. Про ці вибори говорять. І не тільки на кухнях жителів області. Про них пишуть провідні видання України. А у Верховній Раді роблять спроби незаконно їх зірвати. І БЮТ, і НУНС у поросячий голос замахнулися позбавити громаду права вибору. Фарбовані лиси заметушилися на вершині влади неспроста. Очевидно, – це не рядові містечкові вибори.

15 березня цього року якраз на Тернопіллі буде закладено той пробний камінь, який визначатиме майбутню архітектуру держави. Випав рідкісний шанс. Нагода здійснити перший крок до ключових змін. І не тільки в окремій області. Але й – у цілій Україні.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" чітко усвідомлює відповідальність. Ми йдемо на вибори з відкритим заборолом. "Свобода" не приховує ні стратегічної мети, ні тактичних завдань. Наші цілі – чіткі і зрозумілі:

По-перше.

Вже сьогодні видно, що перемога "Свободи" на виборах до Тернопільської облради – це відро холодної води на голови панівної верхівки. Своїм голосом Ви маєте право нагадати бутафорним "демократам" народну мудрість: "Брехнею весь світ пройдеш, але назад не вернешся". Настав час пояснити вождям кольорових "мегаблоків", що не варто вважати українців простакуватими дурниками. Що вічно обіцянками-цяцянками годувати людей- не вийде.

Є нагода спитати, наприклад, у БЮТу, який на минулих виборах до парламенту найбільше голосів накосив саме тут (42%!): "А що доброго ви зробили для найбіднішої області України, отримавши депутатські мандати, привілеї і, врешті-решт, – крісло Прем'єр-міністра? Чим ви віддячили цьому славному краю? Чим, окрім посміховища і безчестя на всю Україну?".

Тільки нищівна поразка може змусити самодурів схаменутися. Це стане уроком політичної відповідальності і для забронзовілих вождів. Для тих "месій", які пустили за вітром небувалу довіру народу: і для Ющенка, і для Тимошенко... І навіть – для Януковича "со товаріщі", оскільки приклад Західної України надихатиме інші регіони. Ба більше, вирок громади Тернопілля стане суворим попередженням навіть для тих, які прийдуть після старих політиків.

Звичайно, наївно сподіватися, що політичні шахраї з того переляку щиросердно покаються. Годі чекати, що вони зречуться своїх кланових апетитів. І навряд чи стрімголов кинуться витягати країну з кризи – з того безпуття, до якого самі ж і довели. Однак, це їх принаймні протверезить. Змусить припинити штовхати Україну до найглибшої прірви – прірви анархії і бездержавності. Розпаскуджені від безкарності політики вдарять по гальмах тільки перед загрозою утратити все. Бо ніщо так не приводить до тями можновладців, як страх безповоротно згубити владу.

Громаді Тернопільщини випав жереб оголосити їм останнє попередження.

По-друге.

Фарбовані лиси до сих пір ухитряються підсовувати українцям вибір без вибору. Але після 15 березня на очах всієї країни міф про неможливість заміни правлячої верхівки розвіється як дим. Комуно-олігархічним кланам вже не вдасться пастися на тому, що ніхто крім них, начебто "не проходить" до Верховної Ради.

До речі, саме оманлива "відсутність вибору" так розпаскудила і без того вироджену панівну касту. Кольорові "мегаблоки" і "гігапартії" врешті самі увірували, що їм – море по коліна. Мовляв, куди цей електорат дінеться з підводного човна? Можна хоч на голову йому сісти – він просто приречений вічно вибирати з поміж одного і того ж кубла... Навіщо виконувати якісь обіцянки? Головне – переконати всіх, що вибору нема. Тобто, що будь-хто інший – "непрохідний".

Свобода" відкрито заявляє про свої замисли і тактичні завдання. Вибори до Тернопільської обласної ради є для нас вкрай важливою сходиною. Сьогодні наша ціль – вперше в історії України здобути націоналістичну більшість та, відповідно, кермо влади в одній з областей. І завтра ця перемога відкриє "Свободі" двері до найвищого законодавчого органу країни.

Вже тепер небилиця про "непрохідність" самостійної національної сили тріщить по швах. На початку року країна почула, що Всеукраїнське об'єднання "Свобода" на виборах до Тернопільської облради набирає 18,5% голосів... Відтак, "Свобода" змагається за перше місце з Блоком Юлії Тимошенко (з різницею всього 1,4%)... Як тільки ці дані оприлюднив Центр соціологічних досліджень та прогнозування, рейтинг "Свободи" тут же пішов угору. Причому – по всій Україні. Уже опитування, проведене вкінці січня Національним інститутом стратегічних досліджень показало – у разі дочасних виборів "Свобода" впевнено долає прохідний бар'єр і до Верховної Ради (3,6%).

Громада Тернопілля, мабуть, сама ще не оцінила значення свого вибору – вона надихає власним прикладом українців по обидва боки Збруча. Тому "Свобода" наперед вдячна за кожен голос, оскільки він піде не тільки у скриньку області. Ще більше ці голоси послужать нашій боротьбі на Великій Україні.

Детонатор закладено. Ланцюгова реакція – неминуча. Замкнуте коло кругової поруки олігархічних кланів буде розірвано. Вперше в історії, до парламенту України вступить організована і самодостатня націоналістична сила.

А поки що, вибори до Тернопільської облради – це показова репетиція вигнання багатоголового Чуда-Юда з Печерських пагорбів. Гряде докорінне очищення влади. Знаменно, що саме громада Тернопілля виступає передовою дружиною у цій благородній місії.

По-третє.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає: нові здобутки Тернопілля – ключ до змін в Україні.

Перемога на виборах – не самоціль. Йдеться про значно далекогляднішу мету. Для тих завдань "Свободі" потрібна не просто велика фракція. І навіть не перше місце з незначним відривом. Необхідна переконлива перемога для створення більшості в обласній раді. Команда "Свободи" готова взяти на себе всю повноту відповідальності.

У кожному разі, від успіху "Свободи" мешканці області можуть тільки виграти. Адже ясно, що нам, як нікому іншому, вкрай важливо показати добрий приклад. Наперекір тим, хто вже засвідчив свою цілковиту нікчемність.

Переобраній обласній раді відведено жити недовго – всього якісь півтора року до нових виборів. Проте команда "Свободи" має твердий намір негайно навести порядок і закласти принаймні підмурівок ключових перетворень. Ми просто зобов'язані показати цілій країні взірець чесної влади. Приклад плідного господарювання та дійового захисту соціальних і національних прав українців.

Очевидно, тоді "Свобода" не потребуватиме зайвої реклами для перемог на будь-яких виборах – як парламентських, так і місцевих. Але незрівнянно важливішим є інше. У цю добу зневір'я, разом з усією громадою ми маємо засвідчити: підняти державу з руїни – можна і треба!

Це і є нашою єдиною мотивацією і найсильнішим заохоченням до праці.

Власне, це і є стратегія Українських Перемог об'єднання "Свобода".

З Вашою і Божою допомогою на цьому Терновому Полі закладемо Твердиню Свободи.

Українські перемоги почнуться з Тернопілля!

Слава Україні!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.