Напівкроки Президента
Щорічне послання Президента в парламенті – це заяложений перелік напівкроків, а не цілісна концепція розвитку української нації і держави. Сьогоднішнє послання залишило суперечливі враження. З одного боку маю позитивні відчуття від заклику до встановлення історичної справедливості, з іншого – ми не почули жодного слова про подолання тої кривди, яка чиниться сьогодні проти української нації, утвердження національної справедливості.
Президент засвідчив наявність системної кризи в державі, але не сказав жодного слова про персональну відповідальність винуватців цієї ситуації. Гарант Конституції не сказав і про те, що криза в Україні носить передусім духовний характер. Нинішня ситуація пов'язана з відсутністю чітко окресленої мети, до якої має рухатися нація і держава. Також Президент нічого не сказав про найголовніше – необхідність докорінного очищення влади, без якого, на мою думку, жодного поступального руху в Україні не може бути.
Разом з тим виділю декілька позитивів. Глава держави засудив популістську політику, яку проводить Уряд України останніми роками. Натомість Президент запропонував конструктивні тези, які стосуються встановлення соціальної справедливості у державі. Передусім – впровадження справедливого пенсійного забезпечення, адресної соціальної допомоги, встановлення порогу соціальних пільг та пенсій. Також "Свобода" підтримує тезу Президента про впровадження податку на нерухомість для заможних верств населення.
Президент побіжно згадав про необхідність підтримки малого й середнього бізнесу, формування в Україні середнього класу. На жаль, він жодного слова не сказав про модель економічного розвитку, яка повинна вести до вказаної мети. На наше тверде переконання, такою є модель економічного націоналізму та соціальної справедливості.
У своїй промові Президент гіперболізував роль банківської системи, назвавши її "хребтом економіки, який тримає м'язи реального сектору". Як лікар за спеціальністю, зазначу, що якби в людини був такий надувний хребет, то вона б і кроку не могла ступити. Хребтом економіки є виробництво, в першу чергу стратегічні підприємства, а банки є лише кровоносною системою. Гіперболізація ролі банківської системи – це, можливо, рефлексія, породжена колишньою професією президента, а можливо – лобістським впливом та потребою захисту інтересів спекулятивного капіталу.
Президент правильно наголосив на важливості розвитку сільського господарства в Україні та підтримки цієї галузі. Водночас ми радикально не погоджуємося з тезою про необхідність продажу земель сільськогосподарського призначення. Земля в Україні не має бути товаром та предметом продажу, адже це унікальне надбання усієї української нації, а не лише нинішнього покоління.
Дивує позиція Гаранта Конституції щодо зміни політичної системи в Україні. Він розкритикував конституційні зміни, введені у 2004 році, що фактично розбалансували систему влади в Україні. Разом з тим запропонована президентом модель політичного устрою та проект нових конституційних змін – це швидше хабар існуючій політичній еліті, ніж рецепт розвитку нації і держави. Віктор Ющенко діє подібно до свого попередника Леоніда Кучми, який перед закінченням своїх президентських повноважень запропонував конституційні зміни, як спосіб уникнути відповідальності за своє правління.
На жаль, дуже багато кучмівського в формі і змісті запропонованих змін. Передусім, заїжджена і безглузда модель двопалатного парламенту, передання функцій зовнішньополітичної діяльності уряду. З одного боку Президент декларує, що Україна має бути незалежною від інших світових центрів, а з іншого боку фактично педалює модель прихованої парламентської республіки, чим скріплює систему колективної безвідповідальності та збільшує чутливість України до зовнішньополітичних впливів. Як відомо, парламентська республіка в Україні – це неприхована мрія ворожих нам північних сусідів.
Наголошу, що Президент жодного слова не сказав і про механізми втілення конституційних змін. Ще рік тому "Свобода" оприлюднила власний проект Конституції, де чітко зазначила механізм її впровадження та необхідність винесення усіх конституційних проектів на референдум.
Слід відзначити про позитиви послання в частині зміни виборчого законодавства. Ми підтримуємо запровадження системи відкритих списків на пропорційних виборах до парламенту та повернення до мажоритарної системи на місцевих виборах. Беззаперечною є теза про загальнонародні вибори Президента. Будь-яка інша модель обрання Президента приведе до остаточної узурпації влади антиукраїнськими олігархічними кланами.
"Свобода" підтримує декларацію Президента щодо зміцнення ролі місцевого самоврядування та формування виконавчих органів влади радами на місцях. Наша політична сила вже готова розпочати втілення цих ідей у Тернопільській області.
Поза сумнівом, надзвичайно важливою є необхідність проведення судової реформи в Україні. Однак, означивши цей напрямок, Президент жодного слова не сказав про зміст цієї реформи. "Свобода" вимагає запровадити виборність місцевих суддів та їх відповідальність власним майном за так звані "судові помилки".
Загалом склалося враження, що у своєму виступі Глава держави не так апелював до єдності нації та політиків в ім'я України, як сигналізував правлячій лжееліті про власну готовність до політичних компромісів. Таким чином, виступ Президента – це декларація властивих йому напівкроків, які докорінним чином не змінять становища української нації та української держави, не дозволять досягнути історичної, національної та соціальної справедливості в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
