Дунайський вузол
Повідомлення, які надходять від засобів масової інформації з приводу спроб зірвати введення в дію нової черги українського каналу Дунай – Чорне море, свідчать про зростання напруги на південних рубежах України та прогресуючий параліч української дипломатії в справі захисту національних інтересів. Перенесення урочистого відкриття спеціальної захисної дамби, яка має забезпечувати функціонування каналу, з усією очевидністю спричинене тиском недружньо налаштованого сусіда – Румунії – і має на меті зірвати передачу каналу в експлуатацію.
Такий розвиток подій є невипадковим і спричинений жорсткими реаліями міжнародних відносин, у яких опинилась Україна внаслідок 17 років бездарної зовнішньої політики – без союзників, без чіткої стратегії, без однозначного геополітичного вибору. Добудова українського каналу через дунайське гирло Бистре гарантує можливість зруйнувати румунську монополію на вантажні перевезення в дельті Дунаю, що має стратегічне значення для регіону Центральної Європи. Контроль над дунайським транзитом є чітким пріоритетом розвитку морських транспортних коридорів. У недалекому майбутньому, після зміни владної еліти, цей шлях стане частиною транскордонного економічного комплексу, створеного Україною в серці Європи у рамках Балто-Чорноморського геополітичного простору. Наразі ж, спостерігаємо руйнування багатообіцяючого проекту через цілеспрямовану підривну діяльність румунських агентів впливу, що створили глибокоешелоновану систему саботажу.
За допомогою використання маніпулятивних технологій поширюються гіпертрофовані відомості про загрозу, яку нібито становить будівництво каналу для дунайського біосферного заповідника. Однак, при цьому самопроголошені борці за навколишнє середовище виявляють гідну подиву забудькуватість, не пригадуючи, що не так давно завершення Румунією будівництва одного з каналів для своїх транспортних потреб спричинило обміління Дунаю в українській частині дельти. Чомусь цей факт не змусив екологів з недержавних організацій бити на сполох, а от український проект будівництва каналу в гирлі Бистрому, який збільшить обсяг річкових вод в українських гирлах і відновить природний баланс, викликає надзвичайну прискіпливість. Чомусь ні в кого не викликає подиву ані той факт, що українські вантажні кораблі, які змушені використовувати румунські канали та гирла Дунаю, щороку сплачують Румунії немалі кошти, ані те, що Україна зазнає вагомих збитків, втрачаючи іноземний вантажообіг, який міг би проходити територією нашої держави.
Румунія неодноразово погрожувала звернутися до міжнародного суду ООН в Гаазі з приводу будівництва українського каналу. Про неупередженість та непідкупність цього "суду" зайвий раз говорити не доводиться, згадуючи його дивовижну здатність творити "великі географічні відкриття". Результатом останнього такого "відкриття" стала втрата на користь Румунії значної частини виключної економічної зони України з родовищами природного газу на чорноморському шельфі поблизу українського острова Зміїного. Толерантна києво-печерська дипломатія поспішила оголосити це паскудство "перемогою", забувши, що отримує зарплату не в Бухаресті.
ВО "Свобода" вимагає від компетентних українських органів розслідування обставин саботажу завершення будівництва глибоководного каналу Дунай – Чорне море та чіткої і недвозначної реакції МЗС України на недружні дії Румунії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.