Чому ''Свобода'' захищає чорнобильців
3 листопада 2011 року під час акції біля Верховної Ради затримано наших побратимів: журналіста, керівника прес-служби Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Кирила Бабенцова, журналіста газети ВО "Свобода" Едуарда Ігольнікова та активіста Київської "Свободи" Артема Дробота.
Едуарда Ігольнікова було брутально побито. Наразі усіх трьох затриманих біля Верховної Ради свободівців доправлено в Печерський райвідділок міліції, що на вулиці Московській, 30. Їм інкримінують нібито побиття працівників спецпідрозділу "Беркут".
Ми закликаємо всіх приєднатися до пікетування Печерського райвідділку (Московська, 30) із вимогою негайно звільнити свободівців.
Наша присутність під час усіх акцій протесту проти українофобського режиму Януковича – природня і обґрунтована. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" має чітку і послідовну позицію щодо системи соціального захисту українців, зокрема – чорнобильців.
Ця позиція відображена у статті мого заступника Андрія Мохника, евакуйованого з міста Прип'яті 27 квітня 1986 року, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 2-Б.
Пропоную її Вашій увазі:
ВО "Свобода": Режим Януковича, замість знайти можливості трансформувати систему соціального захисту, вдається до цинічної відмови від виконання соціальних зобов'язань
Усі 20 років української Незалежності пільги та соціальні гарантії для українських громадян були предметом навіженого популізму та політичних спекуляцій з боку різного роду можновладців. Частину цих пільг Українська держава отримала у спадок від Совєцького Союзу, але більшість із них з'явилася в незалежній Україні як наслідок виборчих маніпуляцій з метою отримати голоси виборців. Звісно, що про матеріально-фінансове забезпечення цих пільг та соціальних гарантій ніхто з народних депутатів, які продукували нові й нові пільгові норми, не турбувався. Мовляв, вибори все спишуть, головне – "покращення життя вже сьогодні".
Підкупивши в такий спосіб електорат, влада й не думала виконувати своїх, навіть закріплених законом, обіцянок. У жодному державному бюджеті України не було закладено потрібну суму коштів для виконання державних соціальних гарантій. Більше того, у законах про державний бюджет значна частина пільг "призупинялась", а грошове визначення решти пільгових виплат віддавалось у ручне управління Кабінету Міністрів, який на свій розсуд зменшував їх в багато разів порівняно з тими, що гарантувало законодавство.
Так тривало доти, доки громадяни не пішли в суди і не домоглися, зокрема, й через Європейський суд з прав людини, щоби держава виконувала свої зобов'язання у повному обсязі.
Що мала би робити нормальна влада? Виконувати рішення судів. Що зробив Кабінет Міністрів України? Він подав на розгляд Верховної Ради законопроект, в якому за законослухняною назвою "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" було цинічно заховано брутальний наступ на соціальні гарантії для багатьох категорій пільговиків. Що було потім – Україна спостерігає вже впродовж двох місяців: масштабні виступи українців проти скорочення пільг і соціальних гарантій з одного боку, і цинічні маніпуляції та окозамилювання влади – з іншого.
Наляканий протестами та зростаючою хвилею невдоволення, режим Януковича заявив, що практично всі вимоги протестувальників взято до уваги, закон виправлено, причин для протестів більше немає. Проте, аналіз законопроекту "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" показує, що формальні оновлення не змінили його антисоціальної, антилюдської суті.
Влада просто вдалася до свого улюбленого методу – махлювання. У першому варіанті законопроекту вносилися зміни до законів, в яких прив'язка пільг та соціальних гарантій до визначених законом мінімальних зарплат і пенсій усувалася, натомість, їхній розмір мав визначати Кабінет Міністрів. У зміненому проекті закону – передача пільг у ручне керування Кабміну віддається гамузом: "До набрання чинності законом щодо оптимізації розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходів Державного бюджету України державні соціальні гарантії нараховуються (виплачуються) у розмірах і порядку, визначених (встановлених) Кабінетом Міністрів України в межах видатків, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому розмір державних соціальних гарантій на черговий бюджетний рік не може бути визначений (встановлений) Кабінетом Міністрів України меншим, ніж розмір відповідних державних соціальних гарантій, що був визначений (встановлений) Кабінетом Міністрів України станом на 31 грудня попереднього бюджетного року".
Цинізм полягає не лише в тому, що режим Януковича навіть не формалізує те, в які закони матиме право запускати свої брудні руки його кишеньковий уряд, щоб корегувати соціальні зобов'язання держави, але й у тому, що формула "до набрання чинності законом щодо оптимізації розміру державних соціальних гарантій" – абсолютно позбавлена змісту. Бо такого "закону" не існує навіть у проекті. Але якби й був, то як ця влада може "оптимізовувати", українці добре бачили на прикладі шкіл і медичних закладів.
Проект зазначеного закону спрямований на порушення Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг наявних прав і обов'язків, визначених законами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Основи законодавства України про культуру", "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та іншими.
Підтвердженням справжніх намірів влади є незаконні вказівки з Кабміну управлінням соціального захисту, Пенсійного фонду і навіть судам, що при розгляді справ про розмір пільг, пенсій та інших виплат слід керуватися не чинним законодавством, а нормами зазначеного, ще не ухваленого, законопроекту. А тим, хто намагається діяти з позицій права, не виконуючи незаконних вимог влади, прямо погрожують.
Головною зброєю уряду Азарова-Тігіпка у цьому антисоціальному наступі є гола пропаганда, якою щодня промивають мізки українцям і яка зводиться лише до одного – дуже багато пільговиків, дуже багато пільг і держава не має достатньо коштів, щоб їх забезпечити.
Проте, режим Януковича, замість знайти можливості трансформувати систему соціального захисту, вдається до цинічної відмови від виконання соціальних зобов'язань. При цьому влада відмовляє тим людям, для яких пільги – це елементарна можливість вижити в державі, над якою 20 років працюють кагебістсько-компартійно-комсомольські "реформатори". Натомість, жодні соціальні гарантії, пенсії та пільги не будуть скасовані для персональних пенсіонерів КПСС і КГБ, які до 1991 року здійснювали окупаційну політику Москви, перебуваючи на важливих посадах. Також влада не торкається до соціальних виплат чиновникам, в першу чергу високопосадовим. Тут, як кажуть, діє "корпоративна солідарність".
У чому ж полягають спекуляції влади навколо пільг і соціальних гарантій, і як навести в цьому питанні порядок? "Свобода", яка послідовно виступає за соціальну та національну справедливість, бачить розв'язання проблеми наступним чином.
Перше, є доволі велика кількість пільговиків, які отримали свій статус, не маючи для цього підстав, тобто незаконно. Вичислити усіх цих лжеліквідаторів, лжечорнобильців, лжеветеранів, лжеучасників бойових дій за нинішньої системи практично неможливо. Проте, влада вперто не бажає створити єдиний електронний соціальний реєстр пільговиків з відкритим доступом до основних даних кожного пільговика (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання, пільговий статус за законом), що суттєво зменшило би кількість тих, хто отримує від держави соціальні блага. Також потрібно посилити кримінальну відповідальність за незаконне отримання статусу пільговика.
Друге, є велика кількість чиновників, які зробили собі відповідний статус, використовуючи службове становище. Формально, за законом, вони мають право на пільги, але навіть не юристу стає очевидно, що їхнє право є наслідком махінацій. Прикладом цього є добре відомий українцям "учасник бойових дій" Володимир Литвин.
Третє, влада арифметично складає кількість пільговиків та пільг щодо кожного закону. Це було би справедливо, якби кожен громадянин міг мати не більше однієї пільги. Проте, є доволі багато людей, які мають одну й ту ж пільгу відповідно до кількох різних законів, наприклад, безкоштовний проїзд у міському транспорті. Пільговик, маючи право на цю пільгу за двома-трьома або й більше законами, суто фізично може використати її за одну поїздку лише один раз. Натомість, влада рахує, що в цьому разі використано дві-три або й більше пільг, на які, відповідно, треба й більше грошей. Така саме ситуація з житлово-комунальними платежами, коли пільговик, маючи більше однієї пільги, використовує лише одну, очевидно, найвигіднішу. Тобто, однотипні пільги в одного пільговика не складаються.
Четверте, влада рахує значну кількість пільг і різних компенсацій, які є рудиментами совєцької епохи. Наприклад, чорнобильцям гарантоване "першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". В сучасних умовах такі "пільги" виглядають анекдотично.
П'яте, очевидно частина пільг має бути монетизована. У такий спосіб держава буде забезпечувати соціальні права громадян, а не фінансувати різні установи, які дуже часто, замість виконувати свої зобов'язання щодо пільговиків, спрямовують їхні кошти на власні потреби.
Шосте, у питанні пільг і соціальних гарантій потрібно забезпечити елементарну соціальну справедливість. Зокрема, слід позбавити персональних пенсій, пільг та інших привілеїв усіх, хто отримує їх за свою діяльність на керівних посадах у КГБ, КПСС і ВЛКСМ. Також необхідно встановити пряму залежність розміру пенсії від стажу роботи та допустиме п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною пенсією.
Сьоме, різного роду пільги – це ознака держави, в якій панує бідність. І відмова уряду Азарова-Тігіпка від соціальних зобов'язань не означає, що влада не буде продукувати нові пільги і "торгуватися" за старі. Антинародний режим Януковича навмисно прирікає українців на злидні, щоб у потрібний момент черговою брехнею та копійчаними подачками купувати їхню прихильність на виборах.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" підтримує масові протести громадян, обурених політикою соціальної українофобії режиму Януковича, та вимагає від влади припинити наступ на соціальні права українців і негайно відкликати законопроект "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
