Питання мови – це питання єдиної України
В інтерв'ю французькому телеканалові "TV5" міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про те, що українська влада готова надати російській мові статус офіційної в кожному регіонові, який цього захоче. Хотів би зазначити, що в своїх коментарях щодо мовної політики в Україні пан Клімкін мав би керуватися виключно статтею 10 Конституції України, а не своїми суб'єктивними оцінками.
Надання російській мові офіційного статусу в зрусифікованих регіонах, як пропонує міністр, призведе до законодавчої фіксації теперішнього мовного розколу країни, що є наслідком тривалої насильницької русифікації в совєцький колоніальний період.
Єдина державна українська мова є незамінною основою для зміцнення національної єдності та безпеки держави. Це зокрема підтверджують результати липневого опитування групи "Рейтинг", за якими кількість прихильників унітарного устрою України серед україномовних громадян сягає 89%, а серед російськомовних – всього 44%.
Очевидно, що якби Донбас був україномовний, то навіть найменшої можливості для сепаратизму та військової агресії Росії, а отже і для масштабного кровопролиття, розв'язаного російськими загарбниками, там зараз би не було.
Саме тому, "Свобода":
- категорично виступає проти "миротворчих ініціатив" ціною обмеження державного статусу української мови на користь "офіційної" – російської. Це капітуляція перед вимогами російського агресора Путіна, яка стратегічно веде до знищення єдиної України;
- продовжує вимагати скасування антиконституційного мовного закону Ківалова-Колісніченка, який ставить під загрозу розвиток і державний статус української мови;
- не підтримує президентський Проект Закону про внесення змін до Конституції України, оскільки він передбачає право обласних рад надавати "спеціальний статус" російській мові (ст.143).
Позиція "Свободи" в цьому питанні – абсолютно европейська, до того ж, її сприймають в усій країні: українська мова – єдина держава, а в побуті кожен може розмовляти, спілкуватися, володіти будь-якою мовою і ніхто йому цього не заборонить. Ба більше, ми наполягаємо на запровадженні обов'язкового іспиту з української мови та історії України для держслужбовців і кандидатів на виборні посади.
10 стаття Конституції України повністю гарантує мовні права українських громадян, зокрема представників національних меншин.
Окрім того, "Свобода" внесла на розгляд парламенту законопроект N2127а, що надає право місцевим громадам, у яких представники національних меншин становлять понад 30% мешканців, використовувати в публічних царинах поруч із державною мовою мову національної меншини. Однак це право має бути виключно компетенцією місцевих громад, а не обласних чи районних рад, які зараз фактично представляють інтереси олігархів.
У чому принципова різниця свободівського законопроекту, порівняно із чинним мовним законом або ініціативами Президента:
1) чітко визначено, що мова національної меншини застосовується в публічній царині поруч із державною, а не замість неї, як дозволяє мовний закон Ківалова-Колесніченка;
2) чітко визначено підстави для застосування в публічній царині мови національної меншини – 30% і більше представників національної меншини на території конкретної громади, а не просто бажання "російськомовних", більшість із яких до того є просто зрусифікованими українцями.
3) право ухвалювати рішення про застосування в публічній царині мови національної меншини на території громади є виключно компетенцією місцевої громади, а не обласних чи районних рад, які зараз фактично представляють інтереси олігархів, а не місцевих громад.
Поки "Свобода" є в парламенті – ми не допустимо надання російській мові офіційного статусу в Україні чи окремих регіонах.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
