Московські попи мали б вести свій "похід" до Кремля
Бо ж не Київ розпочав війну.
Хресна хода "за мир і припинення війни на Донбасі", організована УПЦ Московського патріархату, далі рухається на Київ і 27 липня має прибути в столицю.
Яку мету переслідують організатори походу та що саме силуються досягти і продемонструвати? Московський митрополит Онуфрій у зверненні просторікує, що хода нібито "не пов'язана з політикою, її мета закли́кати до миру..." Але хіба що наївний може повірити в ці слова. Адже з перших же днів ця "хода" на Київ дискредитувала себе різноманітними кремлівськими провокаціями: "колорадськими стрічками", зображеннями російського царя Миколи ІІ та іншою імперською символікою. Тому цілком логічно було б перевірити її учасників на лояльність до української держави. До того ж, українці не забули, як торік митрополит Онуфрій відмовився підвестися, коли зачитували імена українських героїв – учасників московсько-української війни на сході.
Та й з якого дива іти на Київ хресною ходою, аби у столиці України "молитися за мир". Це неприховане лицемірство і, без сумніву, чергова провокація Кремля. Не Київ розпочав цю війну – бійню розпочала й продовжує Москва та її маріонетки в Україні, включно з посіпаками у попівських рясах. Якби це був щирий похід за мир – московські попи мали б вести свій поп-конвой до московського Кремля і там молитися за припинення кровопролиття.
Просто кремлівський карлик, як завше, не може перемогти чесно. Лише підступом, ховаючись за спинами жінок та дітей або адептів "русскава праваславія". І "поп-парад" ‒ ще одне підтвердження.
За таким самим сценарієм навесні 2014 року розпочиналися акції сепаратистів на Донбасі. Коли люди під схожими гаслами та з такою ж символікою блокували українські військові колони, а опісля ставали кістяком озброєних загонів сепаратистів, найманців та російських окупантів.
І поки рухається ця "хода" на Київ, українська влада тим часом повторює свої торішні помилки, відповідаючи на провокацію Кремля смиренністю та мовчанням. Влада мала б чітко показати, що на українській землі московська церква всього лише гість, до того ж, небажаний, але в жодному разі не господар. "Свобода" ще з 2005 року наполягає на тому, що УПЦ МП треба перейменувати в Російську православну церкву в Україні, що їй треба надати статус іноземної церкви, з усіма правовими наслідками й обмеженнями.
Завдання ж спецслужб – взяти до уваги гіркий досвід 2014 р. і не допустити антиукраїнського шабашу в Києві. Для цього й СБУ, і МВС мають достатньо засобів і підстав (чого варте хоча б відео ходи з Харкова з георгіївськими стрічками). Бо інакше, як і в 2014-му, їхню функцію візьме на себе український народ.
Реальна мета "поп-параду" – перенесення війни в глибокий тил, в столицю України. Утвердження Києва як безправної колонії московської церкви. Намагання всіляко перешкодити автокефалії Української Православної Церкви Київського патріархату.
НАГАДАЮ. "Хресна хода" стартувала 3 липня зі Свято-Успенської Святогірської лаври (Донецька область), а 9 липня почалася хода з Почаївської лаври (Тернопільська область). Колони вірян, загальна чисельність яких зараз поки що не перевищує двох тисяч, рухаються із заходу і сходу країни і повинні зустрітися в Києві напередодні Дня хрещення Київської Русі, який святкуємо 28 липня. Очікують, що ще тисячі паломників, яких довозять на автобусах, приєднаються до учасників хресної ходи вже в столиці. У Київському патріархаті переконані, що "головна мета ходи Московського патріархату – продемонструвати прихильність українців до ідеї "руского міра", яка раніше стала одним з аргументів ухваленого російським лідером Володимиром Путіним рішення почати агресію проти України".
З мого депутатського запиту до Міністра юстиції України "Про необхідність перейменування УПЦ МП на "Російську Православну Церкву"" від 4 листопада 2005 року (11 років тому!):
"Загальновідомо, що керівництво Росії (царі, генсеки, президенти) завжди використовували Російську православну церкву як знаряддя великої політики.
Упродовж усього свого перебування в Україні РПЦ виступала знаряддям російщення українського народу і досі вона є провідною силою в інформаційній війні, яку проти України веде Російська Федерація.
Вона видає й поширює в Україні літературу антиукраїнського характеру, в якій незалежність України від Росії називають "сєпаратізмом украінскіх шовіністов", а українську мову "галіційскім нарєчієм, малопонятним і малороссам, і великороссам, как наіболєє ополячєнноє".
У своїх проповідях священики Російської православної церкви забороняють вірянам молитися українською мовою, бо "украінскава язика Бог нє слишит". Особливу агресивність священики й керівники Російської православної церкви проявляють до представників інших конфесій, провокуючи безконечні конфлікти на релігійній основі в Україні.
Загрозливою є активність Російської православної церкви в силових структурах України. З ними укладено договори про співпрацю, які є підставою для легального проникнення та розгортання в них її діяльності. Цю діяльність скеровує заступник голови Відділу взаємодії зі Збройними Силами та правоохоронними органами Московського патріархату, генерал-майор Шаталов Анатолій Федорович – академік Академії проблем безпеки Російської Федерації, фахівець з проведення психологічних операцій.
Для прикриття своєї антидержавної діяльності структури Російської православної церкви в Україні прибрали собі назву "Українська православна церква". Проте ця назва не відповідає антиукраїнському змісту РПЦ і є незаконно запозичена в дійсно українських церков. Внаслідок цього "запозичення", яке є свідомою диверсією РПЦ, мільйони українських громадян зазнають великого ошуканства, оскільки переконані, що ходять до української Церкви. Іншим наслідком "запозичення" є штучно створене протистояння окремих груп українського народу, розкол українського суспільства на релігійній основі та неможливість створення в Україні Єдиної Помісної Церкви.
Водночас громадяни України – росіяни за походженням, мають право на свою Церкву, як, наприклад, у США вони мають свою "Російську православну церкву в Америці".
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на підлеглість Української православної церкви в канонічних та організаційних питаннях Російській православній церкві, з метою консолідації українського народу прошу здійснити перереєстрацію Української православної церкви, змінивши назву "Українська православна церква" на назву "Російська православна церква в Україні"".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
