Є СВОБОДА – БУДЕ УКРАЇНА! Частина 3

Продовження доповіді, виголошеної на урочистому З'їзді ВО "Свобода" з нагоди 25-річчя партії. Початок – у попередніх блогах (частина 1; частина 2).

Від декомунізації – до деолігархізації

Так само, як ми знешкодили в Україні комуністів, буде ліквідовано й породження комуно-комсомольської номенклатури – олігархію. І якщо хтось у цьому сумнівається – нагадаю: донедавна багато хто не вірив і в те, що можна викинути на смітник історії червоних динозаврів – комуністів...

...От сьогодні серед політпроектів модно "боротися з корупцією". Ми також проти корупції. Ба більше, не на словах, а на ділі. І не раз доводили це і нашими законодавчими ініціативами, і сумлінними одностайними голосуваннями. І це не ми самі себе хвалимо. Цей факт констатують усі незалежні експерти. Так, згідно з дослідженням Центру політичних студій і аналітики, фракція ВО "Свобода" у VII скликанні парламенту визнана такою, що найбільш послідовно та одностайно голосує за ухвалення усіх важливих реформаторських законів. До того ж, "Свобода" послідовно виступає і з власними ініціативами.

Ось неповний перелік законопроектів "Свободи" щодо подолання корупції:

- Про внесення змін до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" (щодо заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб та членів їх сімей відкривати банківські рахунки за кордоном та вчиняти інші дії, що сприяють вчиненню корупційних правопорушень);

- Про внесення змін до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо запобігання тіньової торгівлі землями сільськогосподарського призначення);

- Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад);

- Про заборону торгівлі з тимчасово окупованими територіями України;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за невиконання обов'язків народного депутата України;

- Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (про заборону звільнення корупціонерів-чиновників під заставу);

- Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади;

- Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зміни порядку розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку);

- Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо добровільного зняття депутатської недоторканності...

Але "Свобода" як єдина ідеологічна сила з цілісною стратегією докорінних змін чудово розуміє, що сама тільки боротьба з окремими проявами корупції системно проблеми не розв'язує. Боротися треба з причинами, а не з наслідками. А головна причина корупції в найвищих ешелонах влади – це і є олігархія.

Бо що таке олігархія? Це зрощення великого злочинного капіталу з державною владою. У результаті це – узаконена корупція, що ми сьогодні й бачимо. А що таке узаконена корупція? Це коли влада ухвалює такі закони і "протягує" такі рішення, які дозволяють абсолютно безкарно, "законно" грабувати державу та людей. Тобто ті, котрі мали би бути слугами народу, стають служками олігархів. Тому в скрутний для України час, замість затягти паски на пузі олігархів, вони,насміхаючись, затягують зашморг на шиї українців.

Яскравий приклад – здирницькі комунальні тарифи. Жодним чином економічно не обґрунтовані. Просто висмоктані з пальця акціонерів нинішнього парламенту й уряду – власників обленерго, облгазів, водоканалів... І – афера державного масштабу під назвою "субсидії". Коли мільярдні надприбутки від завищених тарифів тупо перекачують із бюджету (тобто з кишень платників податків) просто в мішки тих самих олігархів. До того ж, роблять це цілком "законно". Тобто узаконено служками олігархів у парламенті й уряді (начебто на вимогу іноземних кредиторів України). Потім ці та інші надприбутки від пограбування держави й українців виводяться в офшори, аби уникнути оподаткування. Понад два річні держбюджети таким чином з України вже втекло...Відповідно, держава від діяльності тих "ефективних власників" лише бідніє і бідніє. Натомість жменька паразитів жирує на горбі українців. Незважаючи ні на жодну кризу, ні навіть на війну... І їхнє жирування забезпечується, наголошую, цілком "законно", руками політичних маріонеток у найвищих ешелонах влади. Оце і є олігархія. Так вона працює.

Як тут іще раз не згадати пророчого і влучного у своїх визначеннях і висновках Юрія Герасимовича Іллєнка? Цитую:

"Збільшення скажених прибутків олігархів відбувалося не шляхом появи якихось нових грошей в економіці України, а винятково шляхом розподілу грошової маси між нами й олігархами. Іншими словами: що біднішім ставало 90% населення, то багатшими ставала купка мільярдерів".

Але все це було б неможливим без тотальної корупції на найвищому рівні. У першу чергу – політичної. Без купівлі голосів у найвищому законодавчому органі, без "тушок" і "широк", без утримання цілих фракцій прислуги олігархів, без нових і нових кон'юнктурних політпроектів під кожні вибори, їхнього фінансування і "розкручування" через власні кишенькові ЗМІ... Як бачимо, олігархія і є фундатором системної корупції в Україні.

Тому без ліквідації олігархії як політичного режиму вся ця бутафорна "боротьба з корупцією" є димовою завісою, яку часто роздувають самі ж олігархи. Натомість "Свобода" ‒ єдина на сьогодні політична сила, яка не обіцяє і не декларує "боротьбу з корупцією". І навіть не критикує вибірково одних олігархів на замовлення інших. "Свобода" методично впроваджує системний план ліквідації олігархії як явища. Назву лише ключові антиолігархічні законопроекти "Свободи", які ми давно підготували і зареєстрували у Верховній Раді України:

- Про денонсацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї;

- Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування...

Лише тільки ці законопроекти, у разі їхнього ухвалення, дозволили б повернути в Україну щонайменше 116 млрд. доларів США! І припинили б вивезення грошей з України. Але вони так і припадають пилом у шухлядах парламенту ‒ їх вперто не ставлять навіть на розгляд сесії.

Натомість служки олігархів у найвищому законодавчому органі планують узаконити офшорний рай для обраних вже в Україні! (4 жовтня такі лобістські закони ‒ про розширення офшорних податкових режимів (2554а-д, 2555а-д) ‒ таки протягнули за основу. Як завше, з енного разу, після традиційних "навчальних вправ" із "кнопкодавства")

Далі. Наступні наші антиолігархічні ініціативи:

- Про ліквідацію приватних монополій;

- Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо мораторію на приватизацію державного майна до стабілізації ситуації у державі);

- Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку використання природного газу, видобутого на території України...

А ці законодавчі ініціативи "Свободи", знову ж таки у разі ухвалення, підривають самі основи кримінально-олігархічного ладу в Україні.

І це – результат нетривалого перебування першої фракції націоналістів у парламенті. В умовах жорсткої боротьби проти режиму Януковича, його комуно-олігархічної більшості в парламенті, місяців Революції Гідності, коли було не до законотворчості... Враховуючи вимушену необхідність постійно оглядатися на ситуативних союзничків, які впадали в істерики мало не від кожної нашої ініціативи – чи то антикомуністичної, чи, тим паче, антиолігархічної...

Показовий факт: загалом за 2012-14 роки депутати фракції "Свободи" вносять близько 900 законодавчих ініціатив. Проте з них через саботаж служок олігархів ухвалюють менше 10%...

До речі. Хочете перевірити будь-який із теперішніх політпроектів, представлених у парламенті, будь-кого з нинішніх нардепів, всяке "нове обличчя", "антикорупціонера" чи "патріота" на вошивість? Хочете точно знати, чи є вони справді такими слугами народу, як розказують, а чи черговими служками олігархів? Спитайте усіх цих діячів, як вони ставляться до вищевказаних ініціатив. Отут і вилізе шило з мішка – істинна позиція кожного щодо деолігархізації. Чи за два роки протирання штанів у Раді хтось із них хоча б пальцем об палець вдарив, аби такі ініціативи було розглянуто і проголосовано? Їхні відмовки наперед відомі й не надто дотепні. Передбачаю, вам скажуть, що конкретні законопроекти "Свободи" буцімто "недосконалі"... А то й узагалі "популістські" (тепер модно так називати все, що поперек горла владі олігархів)... Тоді наступне питання: а де ваші відповідні законодавчі ініціативи – "непопулістські" й "досконалі"? У вас же ж було аж два золоті роки для докорінних змін – після Революції Гідності, після повалення комуно-олігархічного режиму Януковича, з небаченою підтримкою суспільства, з абсолютною конституційною більшістю в парламенті... Де ваші реальні ініціативи деолігархізації країни? Здавалося б: візьми та й зроби! А нема...

Але ж "Свобода" не тільки законопроекти писала! І хоча сьогодні нашої фракції у Верховній Раді нема, та навіть свободівська мажоритарна боївка, яка нараховує всього п'ять багнетів, дієво чинить спротив зазіханням олігархів на народне майно. Коли треба – буквально фізично. Відомо ж, що депутати-свободівці вже не раз блокували трибуну та зривали спроби злочинної прихватизації стратегічних підприємств і українських земель.

А вони – служки олігархів – це ж бачать. І цей факт їх шокує. І вони ж знають: ми, що проголошуємо, те і робимо. Звісно, вони переживають. Тому різні олігархічні клани і змовляються проти "Свободи", аби єдину силу нації більше ніколи не допустити до парламенту.

Більше скажу, вони поставили собі за мету взагалі знищити "Свободу". Спершу інформаційно – оббрехати з екранів і шпальт кишенькових ЗМІ. Потім політично – роздробити націоналістичний рух, передерти окремі гасла і пункти програми "Свободи" (не для їхнього втілення, звісно ж, а лише для дезорієнтації виборця), будь-яким чином не допустити до парламенту... А відтак усунути й фізично – заборонити і пересадити. Не гребуючи навіть кривавими провокаціями під стінами своєї парламентської ложі. Оце – їхня блакитна мрія. Бо яка їхня ціль? Вільна, незалежна, могутня Україна? Ні. Соціальна і національна справедливість? Як би ж то! У них на меті покріпачити нащадків вільних козаків – українців. Їхня ціль – урвати для себе ласий шматок: українські стратегічні підприємства, українські надра, українські землі... Саме для того вони з ослячою впертістю й утримують цю фіктивну коаліцію, а на ділі "ширку": "БПП" + "Народний фронт" + недобитки ПР.

Але вони досі не збагнули найголовнішого: убити ген свободи в українцях неможливо!

Бо є Свобода – буде Україна!

Влада як інструмент побудови могутньої Української Держави

Тому взяти владу ‒ наш обов'язок.

Нагадаю перший пункт нашої першої програми редакції 1991 року:

"Соціал-Національна партія України (СНПУ) ставить собі за мету взяти політичну владу в Україні для побудови нової держави і нового суспільства".

А тепер цитую преамбулу сучасної "Програми захисту українців":

"Головною метою Всеукраїнського об'єднання "Свобода" є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації".

Як бачите, наша ідеологія, наша мета, наша місія – залишаються незмінними.

Але для того, щоби повернути Україну українцям, знову ж таки, потрібно взяти владу у свої руки.

Бо сьогодні влада в Україні – не національна. Вона не представляє інтересів українського народу. Ні соціальних, ні національних. Навіть не ставить собі це в обов'язок. Це група бариг і олігархів, які,прикриваючись патріотичними гаслами, заводять у парламент свої маріонеткові політпроекти. А дорвавшись до корита, не тільки обдирають українців, але й відверто плюють на національну гідність корінної нації.

Тому "адвокат України в Європі" Польща, користуючись безхребетністю й колінопреклонінням чинної влади в Україні, дозволяє собі ухвалювати принизливе, наклепницьке рішення проти українців.

Тому глава Нацполіції, політична заробітчанка Деканоїдзе, у стінах парламенту показово не розмовляє державною мовою. Навіть більше, вона дозволяє собі наказувати українцям не сміти бути націоналістами!

Тому Президент Ізраїлю в присутності найвищого керівництва держави з головної трибуни країни принижує українців – звинувачує нас у... геноциді! Ви тільки вдумайтеся: звинувачує націю, яка сама пережила найстрашніший, наймасштабніший геноцид в історії людства! І він робить це під оплески (!!!) служок олігархів у нашому ж парламенті! Чи можете ви уявити, аби щось подібне дозволив чинити спікер-свободівець? Наприклад, Кошулинський.

Це ще одна причина, чому ми не можемо дозволити собі бути просто вуличною опозицією. Іще раз наголошую: прийти до влади ми просто зобов'язані. Бо хто ще захистить права українців, як соціальні, так і національні? Тільки та сила, яка плоть від плоті, кров від крові своєї нації.

Нам часто закидають, що ми начебто "ділимо українців".

Але насправді "Свобода" українців ніколи ні на кого не ділить. Не ділить, наприклад, на багатих і бідних. Бо тільки у "Свободі" народним депутатом України стає 25-літній юнак, який не має не те що мільйонних рахунків у банках, але й узагалі – банківської картки. І тільки у "Свободі" мільйонер не пропускає жодного засідання Верховної Ради. Тільки у "Свободі" простий вчитель стає успішним міським головою обласного центру. Тільки у "Свободі" двічі народний – народний артист України і народний депутат – вчить ролі у перервах між засіданнями парламенту, а в антрактах вистав пише законопроекти й запити. І тільки у "Свободі" віце-спікер іде на війну простим сержантом...

Хто тепер скаже, що це не є єдина сила нації – плоть від плоті і кров від крові? Тільки тут лідером може стати кожен українець. Не залежно від віку, соціального походження чи статків. Назвіть мені хоч якусь іншу партію, бодай один нинішній парламентський проект, де все це є можливим!

Кодекс честі для українських політиків

Як бачите, найбільша біда української політики, гальмо розвитку української держави – це кишенькові олігархічні політпроекти. Бо саме вони вже 25 років своїми маніпуляціями ошукують людей. Годі дурити українців! Це шлях в нікуди. І цьому треба покласти край.

Саме тому "Свобода" як ровесниця Незалежності, як єдина послідовна ідеологічна сила, яка завжди першою озвучує найнагальніші потреби і вимоги своєї нації, має моральне право ініціювати створення "Кодексу відповідальної державотворчої політичної сили".

Це наше звернення – насамперед до політиків, які декларують, що вони є державниками. Такий кодекс стане, зрештою, тестом, лакмусовим папірцем, із допомогою якого можна буде визначити, чи є політична сила справді державницькою, а чи це черговий олігархічний політпроект для обдурювання українців. Це буде своєрідною інструкцією для кожного громадянина, як відрізнити зерно від полови. І це відразу покаже, хто справжні слуги народу, а хто – кишенькові служки олігархів.

У чому суть нашої ініціативи? Фактично це трудовий договір, де чітко прописано зобов'язання найманого працівника – політичної партії – перед своїм працедавцем, українським народом. Тобто політик, політична сила публічно бере обітницю сповідувати такі принципи:

1. Служити своєму працедавцю – українському народу, а не прислужувати якомусь олігарху;

2. Не зраджувати й не обманювати свого виборця, виконувати свою партійну програму. Наприклад,якщо ти обіцяєш зниження тарифів перед виборами, а дорвавшись до влади, робиш навпаки, то маєш бути дискваліфікований із політики. Довічно, без права "випливати" потім у якихось інших політпроектах і знову дурити людей.

3. Сумлінно виконувати свої обов'язки. Зокрема, якщо народ найняв тебе у парламент – не прогулюй роботу, відвідуй усі пленарні засідання, працюй у комітеті. І тисни кнопку за себе, а не за сусіда, який прогулює роботу десь у ресторані чи на Канарах.

4. Відповідальна політична сила зобов'язана голосувати одностайно. Бо всі ці так звані "вільні голосування" – це не що інше, як шулерство й торгівля голосами. Якщо партія не має чіткої одностайної думки, не може дійти згоди всередині фракції, то яка це в біса відповідальна політична сила? Що корисного вона годна зробити для України? Який лад вона здатна навести в державі, якщо навіть у її нечисленній фракції – безлад, анархія і відсутність елементарної дисципліни?/

5. Не приймати до себе "тушок". "Тушка" ‒ це особа, яку обирали в раду від певної політичної сили і яка ту політичну силу зрадила. Той, хто бере під своє крило перебіжчиків, заохочує зраду виборців. А значить – сам готовий зрадити.

6. Якщо не маєш змоги виконати коаліційну угоду – виходиш із недієздатної коаліції і йдеш на перевибори. Нічого триматися за крісла, як воша за кожуха. Ви – не пуп землі. Ви – просто наймані працівники, яких обрала громада, аби ви втілювали в життя ту програму з якою вас обирали. Хіба не для виконання цих обіцянок ви й вступаєте в коаліцію з іншими партіями, узгоджуючи програмові позиції в коаліційній угоді? Який сенс існування парламенту, в якому більшість врешті розбігається, так і не виконавши жодного пункту власної коаліційної угоди?

"Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять", ‒ писав Іван Котляревський в "Енеїді". По суті, тут він виклав неписаний кодекс честі старої української козацької еліти. Нова українська еліта теж мусить жити за цим принципом ‒ якщо ми хочемо збудувати для своїх дітей Україну, про яку мріяли і за яку боролися наші предки і сьогодні боремося ми. Це і є суть нашої ініціативи.

Визнаючи такий кодекс, підписуючись під ним, політична сила, незалежно від ідеології і поглядів на тактичні питання, бере на себе зобов'язання ставити державне, суспільне добро вище від приватних, вузькопартійних, кланових інтересів. Як це не раз на своєму прикладі доводила "Свобода".

Тому доручаю робочій групі на чолі з Русланом Кошулинським підготувати проект документу про "Кодекс".

І на завершення. Побратими і посестри! Цей чвертьстолітній шлях, який ми пройшли пліч-о-пліч із Україною, зовсім не дає нам права спочивати на лаврах і писати мемуари. Ота мета, заради якої ми почали свій шлях 25 років тому, за яку поклали життя наші герої, хоч і значно наблизилась, але ще не досягнута. Сьогодні ми усвідомлюємо ще більшу відповідальність. Адже розуміємо загрози і той факт, що ми ‒ єдина сила, здатна захистити Україну, здатна захистити українців. Бо хто, крім нас? Кого ще так боїться влада? Хто ще здатний протистояти будь-якому режиму? Хто ще здатний захистити інтереси нації і держави? Хто, крім нас?

Тому я оголошую мобілізацію до лав об'єднання. Ми мусимо, як казав Степан Бандера, "дійти до кожного українця", помножити наші лави. Бо кожен українець, залучений до "Свободи", збільшує наші сили й підточує їхні.

Для нас – це єдиний шлях перемоги.

Бо є Свобода – буде Україна!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.