Дорогі наші Матері!
Це тепле Свято – День Матері – родом з дитинства. Виніжене колисковою, вбране у першу крихітну вишиванку, причепурене маминим садом – навесні білим і веселим, а восени сумним – як подих опалого листя...
У це світле свято, дорогі Матері, прийміть нашу безмежну любов і подяку!
За недоспані ночі, за суворість і ласку, за безцінну мамину науку, якою готували нас до дорослого життя. І за те, що куди б не закинула нас доля, з нами завжди найдорожчий оберіг – Ваша материнська молитва.
Низько схиляємо голови перед тими святими Матерями, які, на жаль, не дочекалися синів-Героїв. І перед тими, які сьогодні виглядають дітей з війни. Нехай Ваші сини і доньки повернуться живими та здоровими.
Миру і щастя Вам, дорогі Матері. Все буде добре!
Поки Ви з нами – ми щасливі та сильні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
