Де Україні шукати партнерів на міжнародній арені?
Кремль захотів заборонити (!) Збройним силам України відкривати вогонь у відповідь на обстріли бойовиків! Листа з вимогою затвердити це документально учасникам "нормандських переговорів" днями розіслав заступник голови адміністрації Путіна Дмитро Козак.
У Зеленського, на щастя, погодитись на це не посміли. Принаймні, поки що. Але глобальна проблема від цього нікуди не ділась. Московія поводиться все нахабніше, вимагає для себе все нових і нових преференцій. Тим часом війна у нас триває вже довше, ніж так звана "вєлікая атєчєствєнная". І ціна, яку платить Україна – це понад 13 000 життів.
Скільки ще можна вірити в те, що в очах Путіна можна побачити якийсь "мир"? Скільки ще можна вірити в те, що прийде добрий дядько і всіх порятує? Треба думати про свій український інтерес. Сильні держави не цікавить становище України, їх цікавлять свої національні інтереси у міжнародній політиці. І саме з огляду на це нам слід вибирати союзників.
Так хто наші партнери?
Німеччина і Франція? Точно ні. На жаль. Бо в їхніх інтересах – якнайшвидше відновлення економічного співробітництва з Московією. Тому і будь-які перемовини за їхньої участі – це не підтримка. Це – тиск на Україну в інтересах Путіна. А отже – це не мир, а продовження війни на покоління й покоління українців.
А хто тоді? Відповідаю знову і знову: насамперед – США, Велика Британія та країни Балтії. І ось факти.
Офіційний Вашингтон продовжує запроторювати Путіна в глибоку міжнародну ізоляцію.
Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, презентуючи у парламенті стратегічний огляд зовнішньої політики та безпеки "Глобальна Британія в добу суперництва: загальний огляд питань безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики", ставить Московію в ряд Іраном і Північною Кореєю, згадує отруєння в Солсбері та деструктивну діяльність РФ у Сирії.
Президент Литви визнає і засуджує агресію Московії просто в українському парламенті. Ще й українською мовою!
Тільки пліч-о-пліч з цими ворожими до Кремля державами здобудемо мир і завершимо війну українською перемогою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
