Стратегічна мета України – геополітична декомпозиція Московії
Українська Самостійна Соборна держава – УССД – це гасло-мета, яке надихало десятки тисяч націоналістів-революціонерів. Зі здобуттям незалежності у 1991 році якось стало вважатися, що УССД стала дійсністю, що кордони так званої "радянської України" тотожні з Соборною Україною. Згрубша, з цим погоджувалась усі – включно з національно-патріотичним табором.
Але прийшов 2014 рік, а разом з ним – московське вторгнення. Якщо для когось це було шоком, несподіванкою – то тільки не для націоналістів. Ми ніколи не мали ілюзій щодо Москви і її намірів. Брутальна московська агресія лише підтвердила те, про що десятиліттями попереджали українські націоналісти – Москва завжди, до останнього, до скону намагатиметься повернути контроль над Україною, фактично знищити Українську державу.
Та факт підготовки і ведення агресивної війни, окупації і анексії частини української території підсвітив питання соборності з іншого боку. Україна відтепер не може почувати себе в безпеці, не поставивши питання про самовизначення українських етнічних територій на Сході, під деспотичною п'ятою Кремля.
Сьогодні наша боротьба не лише за повернення Криму і Донбасу, агресія путінської воєнщини остаточно переконала нас, що повернення до статус кво січня 2014 замало. Недостатньо повернутися до кордонів УРСР. Метою має стати самовизначення давніх українських земель Стародубщини, Східної Слобожанщини, Південної Донщини з Таганрогом, Кубані. Метою має стати перетворення зон компактного проживання українців у сучасній Московії в повноцінні політичні одиниці і суб'єкти міжнародного права. Метою має стати, давайте скажемо відверто, геополітична декомпозиція Московії.
Наголошу – ми залишаємося непохитними прихильниками принципу непорушності кордонів у Європі. Але Москва нахабно порушила цей принцип і повинна отримати такий урок, щоб наступні покоління тамтешніх верховодів думати боялися про військову агресію.
Війна, яку веде Москва, її мета, її форми – це війна екзистенційна, війна за існування імперії. Вони хочуть стерти Україну з карти, з історії, звідусіль. Це слід розуміти. Якщо ми хочемо перемогти – нашою метою має бути не повернення до передвоєнних кордонів, а розпад Московії та постання натомість сотні національних держав.
Факт розбійницької московскої агресії, московського нахабного тиску, безперервної психологічної війни мав ще й інший наслідок – він переконав і переконує мільйони українців і десятки мільйонів людей у всьому світі в тому, що з Москвою неможливі інші стосунки, крім антагоністичних. Москва здавна традиційно розглядає усіх або як ворогів, або як рабів. Вона ставить питання руба – або війна, або рабство.
Якщо ми вибираємо свободу, гідність, національну ідентичність – це автоматично означає протистояння з Москвою за життя, з тими, хто хоче накинути нам аркан на шию.
Ми, націоналісти, розуміли це завжди, а тепер це починає розуміти більшість українців, а також інші народи.
Агресією проти України Москва посіяла вітер і неминуче пожне бурю. Вона порушила міжнародне право, захопивши чужі землі – вона мусить втратити те, що вкрала раніше.
Відтепер у формулі УССД соборність означає не лише єдність українських земель в українській державі, але й розпад дегенеративного, антилюдського утворення, відомого як "Рассєя". Звісно, цієї мети буде досягнено, поєднуючи весь арсенал засобів, доступних сучасній державі – і власне військова складова відіграватиме лише обмежену роль, і то – в завершальльній фазі.
Війна сенсів, війна культур, війна інформацій, війна освіт, війна економік, укладення вигідних союзів і руйнування ворожих, підтримка визвольних рухів поневолених Москвою народів – далеко не повний список з цього арсеналу.
Перемога починається з правильного цілепокладання. Ми вибираємо свободу, гідність, ідентичність і соборність. А це означає – безоглядну боротьбу з тим, хто заперечує наше право на життя – з Москвою, потворним цивілізаційним виродком, що несе загрозу нам і всьому людству.
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
