17 червня 2021, 23:48

Коротко об итогах саммита Байден-Путин

1. Все прогнозировано – и темы, и возможные результаты, которые есть в очень отдельных сферах. В этом смысле, саммит действительно несколько внешне скучный (как его характеризовали многие западные СМИ).

2. Публичное "summary" (имею в виду брифинги президентов США и РФ) только лишь подтвердили разные позиции сторон, в том числе на уровне поведения и изъяснения. Джозеф Байден выглядел спокойнее, чем Владимир Путин. Президент РФ, например, сказал, что США считают Россию недружественной страной, но при этом умолчал, что сама же РФ официально внесла США в список недружественных стран вместе с Чехией.

3. Обе стороны были хорошо подготовлены и заранее понимали разность позиций.

Для Путина, думаю, был важен: 1).сам факт встречи, для демонстрации значимости (в Женеве не только состоялась встреча Михаила Горбачёва и Рональда Рейгана в 1985 году, но и встреча Дуайта Дэвида Эйзенхауэра с лидерами Франции, Великобритании и СССР в 1955 году; 2).понимание приоритетов Запада и готовности их отстаивать.

Для Байдена, думаю, было важно: 1).стать выразителем позиции коллективного Запада (вы удивитесь, но как сказал ранее президент США, лидеры стран-членов НАТО были благодарны за возможность проговорить вопросы, которые будут обсуждаться на встрече с Путиным; видимо, Запад опасается одновременности экспансионизма со стороны России и Китая); 2.донести позицию Запада, которая во многом была сформулирована на саммитах G7, НАТО, США-ЕС, и понять, насколько Россия может действовать в рамках международного права.

В целом, встречу считаю позитивной. Запад, пожиная последствия накопленных ещё при Бараке Обаме и Дональде Трампе проблем (проблему Сирии, например), понимает, что отвечать на вызовы нужно своевременно. Иначе – это чревато новыми проблемами. Россия, думаю, понимает эту трансформацию в восприятии Запада. Китай – это и разделяющий, и объединяющий вызов.

Ну а что касается Украины, то самое революционное заявление (по итогам всех июньских саммитов), на мой взгляд – это, пожалуй, слова о том, что аннексия Крыма и война на Донбассе не являются препятствием для возможного членства в НАТО. Куда большее препятствие – это внутренняя слабость Украины (отсутствие системных трансформаций). А революционное – потому что во многом обессмысливает мотивацию субъекта агрессии (все эти особые статусы нужны исключительно для обездвиживания евроатлантического курса Украины).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...