Осмислюючи війну
Так називається есе Умберто Еко, де він осмислює Першу та Друга світові війни та що треба зробити, щоб упередити їх повторення у майбутньому.
От у нього є цікава думка про те, що світ повинен прийти до табуювання війни як такої.
Звісно, не через юридичний акт – як бачимо, міжнародне право не упередило війни уже у 21 столітті і не справляється з наслідками агресії.
Як і не через проголошення якогось морального чи інтелектуального декрету, догми. Табу будь на що не можна взяти і призначити, воно самовизначається через процеси, коли колективне підсвідоме з часом переходить у свідоме. Але темпи цього формування звичайно в силах пришвидшити.
А для цього треба, щоб усі розуміли ризики війни. По ідеї, після двох "гарячих війн" у 20 столітті, а потім іще й "холодної", світ повинен був випрацювати, якщо так можна сказати, колективну етику проти війни – як варіанту розвитку подій, який або усім несе негативи (обессмислюється будь-яка ініціатива), або містить занадто багато невідомих (непрогнозованість як головна риса).
Будь-яка війна, якщо вона масштабна, приводить до зміни балансів. Бо сучасна війна ніколи не обмежується двома противниками. У цьому одна з причин, чому війну Росії поти України неможливо швидко завершити. Як бачимо, навіть сильні кроки (військові, політико-дипломатичні чи юридичні) не можуть одномоментно зупинити війну. З одного боку, глобалізація та взаємозалежність країн, ресурсів та послуг (ми бачимо, як непросто Європа відходить від енергозалежності від РФ). А з іншого боку, якщо виникає збій на загальному рівні (наприклад, хвилі спровокованих штучно міграційних криз), то не реагувати не можна – від цього збій стає обкатаною практикою. Те, що, скажімо, неможливо реформувати РБ ООН – адже це не лише проблема лідерства/лідерств на рівні волі, а й проблема бачення.
Тому недарма аналітики різних країн говорять сьогодні про десятиліття турбулентності навіть після завершення війни. Адже весь поствоєнний період 20 століття і майже два десятиліття 21-го політика залишалась продовженням розкладу, який склався за результатами Другої світової війни.
Тепер ці розклади проходять докорінні зміни, і це лише початок.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
