31 грудня 2023, 10:13

У 2024-й

У кінці року традиційно запитують про події поточного року (позитиви та негативи) та про перспективи наступного.

В умовах війни чіткого розподілу нема, бо війна – це апріорі негатив, у контексті якого та крізь який проходять усі інші процеси.

Тому правильніше, мені здається, говорити про значимі процеси, які мали місце цього року та матимуть продовження у 2024-му (на те вони й значимі), а їх чимало. Отже, головні:

1. Наше розуміння перемоги в умовах довгої війни. Дуже правильно, що ми починаємо звертати увагу не лише на фронт, а й на тил. Бо невразливість зсередини має не менш важливе значення, ніж невразливість ззовні. Та й тут є площина для перемог – зокрема, у боротьбі з пострадянським форматом державних інституцій та менталітету суспільства/еліт. Поділяю слова про необхідність демонстрації результату. А для цього кожен повинен займатися своєю справою (тобто, професійно), і мають діяти правила – для того, щоб ні влада, ні опозиція не відчували упередженості та мали рівні можливості.

2. Наша військова стратегія та тактика на черговому етапі війни. З однозначних та видимих позитивів 2023 року можна виокремити: а). наше утримання позицій; б).витіснення Росії з монопольного становища у Чорному морі; в). старт спільних оборонних виробництв (в Україні, але з залученням західних інвестицій та технологій). Тим не менше, повністю згодна з твердженням про те, що 2024 рік має відрізнятися від 2023-го, бо інакше нас чекають проблеми, повʼязані з довгою позиційною війною.

3. Наш євроатлантичний рух. Очевидний успіх цього року, до якого причетні усі (політики, дипломати, суспільство, військові, які нас боронять) – це старт процедури приєднання України до Європейського Союзу. Буде ще багато дискусій по ходу подальшого руху (як всередині України, так і в ЄС), але для нас це гарний стимул здійснювати трансформації. Та й час (маю на увазі не зовсім позитивну для нас зовнішню конʼюнктуру через вибори та зростання конфліктності у світі загалом), як це не парадоксально, теж може стати мотиватором. Усі ми бачимо, що допомогу отримувати стає складніше – відтак, треба зосередитись на трансформаціях в межах конкретних часових рамок, які залежать від нас та є критеріями для подальшого руху до ЄС та НАТО.

4. Розуміння того, що треба щось міняти в економіці та управлінні в умовах війни. Це ж саме стосується політичного процесу та комунікації. Це, мабуть, найскладніше. От хоча б ефективність державних підприємств та їх управління – ну чим не тема. Але тут важливо віднайти формат обговорення та прийняття рішень – водночас дискусії та конкуренція як необхідна складова демократичних систем і в той же час обʼєднання усіх навколо цілей, досягнення яких робить нашу країну сильнішою.

5. Окремо про комунікацію. Бо, знаєте, нас інколи захоплює такий собі зрадо-переможний стиль (це коли така перемога, що аж зрада; і така зрада, що аж перемога). Тобто, такий спрощений підхід монологу із суспільством. Це факт. Але з цим щось треба робити. Як варіант, можна дотримуватись такої рамки: спочатку пріоритети та цілі (які підтримуються усіма), далі – способи їх досягнення (і тут не те, що може, а має бути критика, дискусії, пропозиції, але заради цілей та погоджених пріоритетів).

Загалом же, не лише Захід має демонструвати, що Путіну не вдасться його пересидіти, а й ми самі. Повторю вчергове: врешті-решт, виграє той, чий формат держави буде стійкішим та перспективнішим. Нехай 2024-й зробить нас сильнішими.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Бачення миру

Олександр Готліб Баумгартен, який народився 17 червня 1714 року, вперше запровадив термін "естетика" для означення теорії прекрасного. У зв'язку з цим і впродовж є два есе Умберто Еко – "Історія краси" та "Історія потворності"...

Про формат руху до миру

Серед інших пунктів проекту договору від квітня 2022 року між Україною та Росією (за посередництва інших країн), який оприлюднило видання NYT, є й такий: "Про право вето РФ при ухваленні відповіді міжнародної спільноти в разі повторного нападу на Україну"...

"Джетлег"

Один російсикий функціонер при владному кориті опублікував сьогодні карту Росії із вписаною в її кордони Україною. Дивні вони там люди. Пішли "географічним шляхом" протоімперії...

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги...

Про єдність (глобальну та внутрішню)

Довга війна, розтягнута у часі, оголила багато проблем. У різних регіонах. На глобальному рівні загалом, маю на увазі не/спроможність світової системи реагувати на виклики як такі...

50 відтінків СВО всередині Росії

Так, нам дуже не вистачає зараз ППО та інших видів озброєнь, що ми всі гостро відчуваємо щодня через російські ракетні та дронові атаки, що почастішали...