Про заборону релігійних організацій, афілійованих з РПЦ
Рішення щодо заборони в Україні релігійних організацій (265 голосів за у другому читанні), що мають відношення до РПЦ, є закономірним.
Підхід "ми проти агресії, але не називаємо агресора" (а були ж іще хресні ходи за мир, щоб показати, що ніби-то в Україні йде внутрішня війна), згадуємо Кирила (бо такі канони) і тд в умовах повномасштабного вторгнення є непрацюючим.
З 2014 року Росія перейшла від використання церкви як м'якої сили до використання церкви як інструменту агресивного курсу РФ. Намагатися в таких умовах українському представництву бути до обіду РПЦ, а після обіду типу УПЦ – неможливо.
За час у 9 місяців (коли громади мають перейти від релігійних організацій, повʼязаних з РПЦ), УПЦ МП буде маргіналізовуватись в природній спосіб. Я якраз нормально ставлюся до цієї норми, бо одномоментно питання переходу приходів все одно неможливо вирішити безконфліктно (за майно).
А загалом – війна розставить крапки в довгій церковній історії між Україною та Росією, довжиною у століття. Будь трохи більше розуму та далекоглядності у російських радників, вони б самі розпочали процес створення незалежної ПЦУ на основі УПЦ МП як на той момент найбільш численної конфесії, ще задовго до 2014 року. Але, замість цього, вони залучили церкву до війни, таким чином допомігши українському суспільству згуртуватися навколо створення та підтримки церкви, незалежної від Москви.
Це взагалі тенденція: Росія втрачає приходи на пострадянському просторі, що зрозуміло. Бо коли Кирил робить заяви на кшталт того, що "ядерна зброя в СРСР створювалась "божим промислом" в обителі преподобного Серафима і дозволила залишитись Росії вільною та незалежною", то він себе показує світові не у рясі, а в погонах.
Більше того. Після завершення війни у самій Росії може постати питання (у неблизькій перспективі, але все ж) щодо не/вірності залучення РПЦ до агресивного курсу російської влади та пропаганди, а також щодо особистості Кирила, з огляду на те, що Росія втрачає приходи не лише в Україні, а й по всьому світі. Згадала інтервʼю одного із протодияконів, якого РПЦ лишила сану, де серед іншого він вказав на те, що "у російської церкви немає толерантності/фільтра до інформаційної інфекції/пропаганди, що ставить питання про її співучасть у моральній катастрофі російського суспільства". Дуже точно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
