Особливості національного реформування: біг по граблях чи робота тихою сапою?
Наступний парламентський тиждень на жаль має всі шанси повторити долю минулого. Нагадаю коротко основні події: парламент "заморозив" до липня реформування прокуратури, пославшись на те, що прийнятий у жовтні 2014 року законопроект банально не був виконаний у встановленні до 25 квітня терміни. При цьому не лише не було покарано саботажника як реформи, так і процесу повернення капіталів нажитих корупційними шляхами, екс-генпрорурора Віталія Ярему, а й не поставлено чітких завдань, які прокуратура має виконати. Більше того, в парламенті були зареєстровані законопроекти 2667 та 2668, авторства Юрія Луценка, які взагалі вихолощували реформу, повертаючи наступнику Яреми, Віктор Шокіну, всі повноваження, які були в його, так виглядає, ідейного вчителя Віктора Пшонки. Та профільний комітет на чолі з Андрієм Кожем'якіним категорично виступив проти і запропонував підтримати у першому читанні законопроект 2404-1, розроблений експертами Реанімаційного Пакету Реформ спільно з Центром політико-правових реформ, Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та групою депутатів. Зрештою, реформу було просто відкладено, хоч і доручено оперативно підготувати завдання для прокуратури до липня 2015 року. От тільки доручено...погодити це з прокуратурою, керівництво якої, принаймні найвище, не дуже то в реформи зацікавлене.
А от на позитивний і дуже нагальний комплекс законопроектів щодо реформування державної служби (урядові 2490 та 2489, розроблені за участі експертів групи РПР Адміністративна реформа, які передбачають механізми деоліграхизації, департизації та підвищення ефективності державної служби) ледве нашкребли 226 голосів. І то з рекордної 18 спроби. Голова ВРУ Володимир Гройсман навіть змушений був після цього голосування підписати "антипрогульницьке" розпорядження N636 від 28 квітня 2015 року, яким зобов'язав апарат ВРУ не лише фіксувати прізвища прогульників, а й висвітлювати їх на офіційній сторінці ВРУ в мережі, а також заборонив будь-які відрядження крім офіційний у пленарні тижні. Та вже через тиждень, коли парламент мав працювати у форматі комітетів, відбулися засідання всього трьох (з питань європейської інтеграції (керівники Ірина Геращенко), антикорупційний (Єгору Соболєву та команді комітету величезна подяка за системність, це чи не єдиний комітет, який ніколи не мав проблем з кворумом) та з питань свободи слова (керівник Вікторія Сюмар) з 27 комітетів ВРУ. То ж, так виглядає, що шансів, що депутати дослухаються свого керівника і почнуть працювати відповідно до графіку небагато...
Минулий, міжсвятковий парламентський тиждень мав би бути присвячений бліц-крігу реформування міліції. Як завжди – з кавалерійським наскоком, без належного обговорення та дискусії. Та підсобили травневі свята та непрацьовитість депутатів – замість з 5 по 8 травня, парламент вирішив позасідати з 12 по 15. Це дало змогу експертам РПР з реформування правоохоронних органів ініціювати та провести 7 травня громадські обговорення комплексу законопроектів щодо реформування міліції (2561, 2562, 2567). Як результат, представники МВС (звісно, сам міністр на обговорення не прийшов, не царське це діло, але представництво на рівні радників та керівників департаменту забезпечив) погодилися з частиною пропозицій експертів, анонсували відкликання 2561 та суттєве доопрацювання 2562 та 2657. То ж є шанс, що з реформою міліції таки не буде того ж, що з прокуратурою – голосний початок та пшик у результаті.
То ж, щоб цей тиждень не призвів до відкату у процесі законодавчого забезпечення реформ чи тупцянням на місці, експерти Реанімаційного Пакету Реформ традиційно пропонують парламенту пропозиції щодо законопроектів, які вартують пріоритетної уваги, а саме:
- 2404-1 щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей (ініційований депутатами Оленою Сотник, Оксаною Сироїд, Леонідом Ємцем, Павлом Костенком, Єгором Соболєвим, Віктором Чумаком та Ігорем Луценком). Серед інших норм, запропонованих експертами РПР та Центру політико-правових реформ, варто наголосити на системі конкурсного відбору керівників Спеціальних прокуратур, перш за все антикорупційної. Не можуть керівники цих підрозділів повністю залежати від Генерального прокурора, бо вірус Пшонки-Яреми (а так виглядає і Шокіна) ніколи не дозволить їм діяти ефективно. Дуже сподіваємося, що команда реформаторів на чолі з Давідом Сакварелідзе допоможе відстояти цю позицію, прихильність якій вони висловлювали неодноразово.
- 1565 про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, ініційований урядом і найбільш активно підтримуваний народним депутатом Альоною Бабак. Мета цього законопроекту – надати співмешканцям багатоквартирних будинків максимально ефективні механізми управління спільною власністю. Законопроект мав бути розглянутий минулого тижня, але кількість прогульників не дозволила це зробити. Треба виправляти помилки.
- 1632 про документи України, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон, ініційований депутатами Валерієм Пацканем, Віктором Чумаком, Григорієм Немирею, Альоною Шкрум, Єгором Соболєвим, Тетяною Остріковою, Ганною Гопкою, Віктором Кривенком, Сергієм Лещенком, Олегом Медуницею, Робертом Горватом та Світланою Заліщук у співпраці з експертами групи РПР "Адміністративна реформа". Прийняття цієї ініціатив, яка чекає розгляду з грудня 2014 року, допоможе усунути схеми сумнозвісного ЄДАПСу з процедури видачі закордонних паспортів, зменшить бюрократію в цьому процесі і таким чином зробить подорожі закордон не лише дешевшими, а й доступнішими для всіх українців.
- 2166 про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, розроблений експертами організацій, які займаються питанням переселенців з Криму та східних областей, такими як КримSOS, Восток-SOS, Право на Захист, УВКБ ООН, Української Гельсінської спілки з прав людини. Ми всі знаємо, яка бюрократія панує у структурах, які видають довідки, підтверджують статуси і як вона помножується в сотні раз, коли йдеться про переселенців, документи яких дуже часто залишаються на окупованих територіях. Законопроект поданий депутатами Георгієм Логвинським, Валерієм Пацканjм, Альною Шкрум, Іриною Геращенко та Григорієм Немирею створить ті механізми, які дозволять суттєво зменшити бюрократичні перепони та втілити ряд пропозицій ПАРЄ щодо захисту прав внутрішньо переселених осіб.
Звісно, це лише невелика частина роботи, яку можна здійснити наступного сесійного тижня, але якщо її зробити, черговий камінь у фундамент нової України, країни з мінімальним рівнем корупції та бюрократії, де є відповідальні власники житла, які самі опікуються власним майном, буде закладено. Або змарновано ще один тиждень, а цього б не хотілося.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
