Хто грає проти прозорої приватизації?

Приватизація в Україні заблокована і відповідальність за це лежить на Верховній Раді, яка зробила 15 невдалих спроб прибрати законодавчі перепони на шляху приватизації. 26 січня парламент вчергове не зміг проголосувати за законопроект 2319а-д, який на думку авторів із МЕРТ, ФДМУ та комітету з економічної політики, має дати старт прозорій приватизації в Україні.

Законопроект має на меті прибрати дві міни. По-перше, заборонити російському капіталу брати участь в приватизації українських держкомпаній, причому перевіряти будуть до кінцевих бенефіціарів, а не лише номінальних власників. Сьогодні, незважаючи на режим санкцій, для росіян шлях відкритий. По-друге, скасувати вимогу про обов'язковий продаж через біржу 5-10% акцій великих держкомпаній перед приватизацією. Стратегічний інвестор купувати 5% акцій через біржу не буде – немає гарантій, що саме він виграє конкурс і отримає весь пакет, а от наші ділки з 5% зможуть сісти на шию хоч іноземному інвестору, хоч державі.

Ухвалення законопроекту 2319а-д дозволить:

• підвищити ефективність підприємств/активів, а відтак і економіки в цілому;

• усунути стимули для корупції, а відтак і очистити політичну систему;

• збільшити надходження до бюджету;

• дерегулювати економіку, а відтак і створити підґрунтя для розвитку конкуренції та деолігархації.

Звісно, велику приватизацію можна розпочинати і за старим законодавством хоч завтра. Проте одна з цих мін обов'язково спрацює, і це зруйнує будь-яку довіру до приватизації та загальмує процес надовго. Це розуміють і в уряді, і в профільному комітеті, який підтримав законопроект, а також депутати із БПП, НФ, Батьківщини, Самопомочі та Радикальної партії, які голосували "за".

Приватизація це не лише можливість залучити інвестиції до українських підприємств та закрити дефіцит бюджету без додаткових запозичень, це ще і потужний удар по корупційним інтересам, які вільно орудують в держкомпаніях. Ті, хто сьгодні не голосує за прозору приватизацію мають або викласти чіткі аргументи проти – таких ми поки що не чули, або визнати, що ситуація, коли держкомпанії залишаються осередком корупції їх повністю задовільняє.