2 лютого 2016, 07:38

В Україні після Революції гідності не має бути місця ленінському "демократичному централізмові" законопроектів 3693 та 3700

Вже сьогодні з ухваленням законопроектів #3693 та #3700 в українському парламентаризмі та органах самоврядування може бути узаконено внутрішньопартійне рабство та демократичний диктат партійного керівництва. Парламентські партії, які не захотіли створити реальних відкритих списків на минулих виборах і таким чином "завели" в Раду під своїми брендами потрібних людей, вирішили остаточно позбавити виборця впливу на представництво його інтересів в Радах. Законопроекти #3693 та #3700 фактично роблять з депутатів німих натискачів кнопок та виконавців волі парткерівництва. Після ухвалення відповідних законопроектів, парламентські дискусії стануть фактичною формальністю, а процеси реформ ухвалення державної політики опиняться в руках десятка народних обранців. Громадська платформа Реанімаційний Пакет Реформ закликає не голосувати за відповідні законопроекти.

Заява Реанімаційного Пакету Реформ

Минулий рік відзначився дуже важливими змінами в правилах партійного будівництва в Україні. Не без тиску з боку громадськості та міжнародних партнерів, за активної участі депутатів-реформаторів, вдалося провести зміни до фінансування політичних партій, які передбачають не лише контроль партійних кас, а й суттєво обмежують вплив партійних спонсорів. Власне 2016 рік мав би стати першим роком, який закладає основи для цих нових правил. Відтак відкривається вікно можливостей перетворити діючі фан-клуби лідерів та залежні від олігархів квазіпартійні угрупування у справжні партії європейського типу. Звісно, цьому б могли б допомогти вибори за відкритими партійними списками, з правом виборця обирати не лише партію, а й рейтингувати її представників. Натомість політики впровадили на місцевому рівні так звану "партійну мажоритарну", позбавивши майже третину округів представництва у місцевих радах.

Та намагання власників партійних брендів цим не обмежилися – в кінці 2015 року було внесено два законопроекти, метою яких є обмежити партійну демократію, встановлюючи контроль партійних лідерів над представниками осередків партій в місцевих органах влади (законопроект "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо відкликання депутатів місцевих рад N3693) та даючи їм механізми переглядати вже обрані списки до Верховної Ради та виключати з них "неугодних" (законопроект про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі N3700). Показово, що авторами цих ініціатив є керівники фракцій коаліції з красномовною назвою "Європейська Україна". Фактично створюється механізм усунення неугодних як на місцевому рівні, так і на національному. Якби такі правила б існували в часі проведення виборів, що "реформаторського десанту" в ВРУ та професіоналів-законотворців просто не було б.

Експерти Реаніманційного Пакету Реформ наголошують: намагання встановити диктатуру партійних лідерів не має нічого спільно з поняттям партійної дисципліни в європейському розумінні, а той тиск, який здійснюється на депутатів з вимогою прийняти в цілому законопроект 3693 та включити на розгляд 3700 вказує, що відроджуються негативні тенденції часів Януковича.

Партійний процес в Україні після Революції гідності має бути відкритим, прозорим, в ньому має бути присутня професійна дискусія щодо змісту політики, а не диктат власника партійного бренду.

• Реанімаційний пакет реформ засуджує намагання відродити в партіях коаліції "Європейська Україна" ленінський принцип "демократичного централізму" подавлення меншості більшістю.

• Закликаємо відхилити закони 3693 та 3700, які запроваджують диктатуру партійних вождів в Україні.

• Розпочати дискусію щодо Вибочого кодексу, який би запровадив відкриті виборчі списку і встановив контроль виборців, а не олігархів над формуванням представництв партій в органах законодавчої влади на всіх рівнях.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...