Діагноз: криза довіри. Причини: кулуарність та корумпованість. Лікування: прозорість та відповідальність.
Діагноз: криза довіри, яка вилилася в урядово-парламентську і має всі шанси прогресувати до повної кризи влади, відтак дострокових виборів.
Причини: стара система пручається змінам, витискаючи нових людей і намагаючись зберегти кругову корупційну поруку.
Методи лікування:
- вийти з кулуарщини на відкритий діалог (національний круглий стіл за зразком ініційованого в Польщі часів "Солідарності" Лєха Валєнси),
- визначити чіткі пріоритети (5-7 на рік) та виклики на шляху їх подолання
- найняти прем'єра, який готовий буде відмовитися від політичного майбутнього і приймати непопулярні рішення (технократа, технічного прем'єра, керівника "Уряду довіри" – назва та прізвища значення не мають)
- гарантувати йому підтримку з боку парламенту та невтручання з боку Президента та його адміністрації.
- встановити квартальну звітність по показникам, узгодженим з прем'єром, за провал якої – відставка за власним бажанням (заяву без дати можна підписати на самому круглому столі).
- щоб не було нарікань на неможливість працювати прем'єр пропонує власну команду КМУ, парламент приймає новий закон про КМУ (на базі 2354а, який вже майже рік марудиться в парламенті).
Як запобіжний засіб: новий закон про вибори за відкритими партійними списками, як і обіцяли ВСІ партії коаліції йдучи на вибори.
Ідеалістично? Ймовірно. Але я та мої колеги не вірять у можливість розв'язати політичну кризу в межах інституційно неспроможної системи. Треба виходити за її межі, залучати нових акторів. Чому громадські експерти? Бо їм, згідно соціологічних даних Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи" довіряють понад 20% населення (один з найвищих рівнів довіри), як таким що позитивно впливають на реформування країни. Бо нас слухають міжнародні партнери.
Хтось каже про безальтернативність виборів, ми ж кажемо про зупинку реформ на 3-6 місяців (вибори та формування нової системи влади), зростання популізму, перевага популістів, а то й реваншистів у новому парламенті (гляньте соціологію).
Шлях здолає лише той, хто йде, а кризу довіри можна подолати лише спільною роботою зі спільною відповідальністю за результат.
П.С. Вчора зустрічалися з спікером Володимиром Гройсманом щодо цього сценарію (з ініціативи голови ВР) У. Частину підтримав (круглий стіл та план дій), частину (технічний уряд) особисто підтримує та бачить складнощі як провести в цьому парламенті за короткий термін часу. Домовилися працювати над втіленням тих позицій, на яких сходимося. Робота триває.
Ми відкриті для діалогу з усіма зацікавленими сторонами, бо у нас, на відміну від цих сторін, немає політичних інтересів, лише суспільні.
То ж чекаємо реакції на нашу заяву як від керівників держави Петра Порошенка, Арсенія Яценюка, як претендентів на посаду прем'єр-міністра (згідно опитувань та амбіцій) Михайла Саакашвілі, Андрія Садового, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, як керівників фракцій недорозваленої "Європейської України" Юрія Луценка, Максима Бурбака, Олега Березюка та тих же Юлії Тимошенко та Олега Ляшка.
Наша позиція, для початку розмови – нижче
ЗАЯВА ЕКСПЕРТІВ РЕФОРМ
ПОДОЛАТИ ПАРЛАМЕНТСЬКУ КРИЗУ
Майже два тижні, що минули з моменту оприлюднення Заяви Експертів Реформ від 10 лютого продемонстрували, що криза довіри до виконавчої влади, до політичних інститутів, до доброчесності провідних політиків та партій набула форм повномасштабної парламентської кризи.
Розвиток подій засвідчив правоту оцінки, висловленою нами раніше. Протягом останніх днів політики не спромоглись подолати кризу під час річного звіту Кабінету Міністрів. Політичні сили парламенту пішли по хибному шляху подальшої конфронтації усіх з усіма сподіваючись на цьому наростити для себе міфічні політичні дивіденди та рейтинги для виборів.
На цьому хибному шляху можна лише остаточно поховати довіру та поставити питання про існування парламентської коаліції "Європейська Україна", що взяла на себе відповідальність втілити вимоги Майдану. Якщо ще кілька днів тому політичні лідери та керівники держави могли дозволити собі не помічати критичний дефіцит довіри, то парламентська криза, вимагає якнайшвидшого вирішення, щоб не спричинитися до деструктивної повномасштабної кризи влади.
Криза коаліції окреслила дві перспективи, які сьогодні суперечать загальносуспільному інтересу.
Це, по-перше, загроза створення ситуативної, формальної, по-суті "гібридної", парламентської більшості, яка зацементує корупційний консенсус "старих" та "нових" еліт, законсервує нинішній стан державного управління, що є злоякісними перешкодами на шляху реформ.
По-друге, це перспектива дострокових парламентських виборів, які, за чинного законодавства про вибори, тягнуть за собою:
- призупинення навіть нинішнього стагнуючого процесу реформ;
- очікуване зростання радикального популізму, що спричиняє внутрішню агресію в суспільстві;
- новий раунд масової політичної корупції через застосування "гречкових" технологій в мажоритарній частині виборчого процесу.
Зволікання з вирішенням парламентської кризи, призведе до руйнування довіри до українського політичного класу і подальшого послаблення всіх гілок влади.
На міжнародній арені – це великий ризик заморожування фінансової допомоги, що здатне призвести до дефолту України, та ризик непродовження санкцій проти зовнішнього агресора.
Спільна відповідальність усіх реформаторських сил, як у владі так і суспільстві, полягає в тому, щоб якнайшвидше узгодити та запустити механізми вирішення парламентської кризи. Оскільки цей парламент та інші "старі" владні інституції продемонстрували неспроможність вирішити цю проблему власними силами, ми пропонуємо наступний алгоритм дій:
- Скликання Національного круглого столу за участю Президента України, голів чи представників парламентських фракцій і груп, представників найвпливовіших експертних, волонтерських, представницьких та інших громадських організацій. Головною метою Національного круглого столу є узгодження процедури призначення нового технічного Кабінету міністрів України та утвердження спільного плану виходу з кризи та активізації реформ, а також узгодження концепції нового Закону про вибори народних депутатів України.
- Політики, які беруть участь в Національному круглому столі, долають власні вузькопартійні інтереси, відмовляються від кулуарного вирішення кадрових питань та гарантують в подальшому повномасштабну підтримку призначеному технічному уряду, як від Президента, так і від парламенту, терміном, як мінімум, на один рік.
- Уряд перезавантажується, спираючись як на прозорі кваліфікаційні вимоги до кандидатів, так і на відкритість для діалогу політичних сил та громадськості у процесі добору членів нового уряду. Необхідно досягнути того, щоб усі міністри стали не формальними, а реальними лідерами реформ.
- При призначенні урядовців застосовуються прозорі критерії та процедури, зрозумілі для суспільства та міжнародної спільноти, зокрема: кандидати до уряду не мають шлейфу підозр у недоброчесності та конфлікті інтересів (перша за все непов'язаність з інтересами олігархічних груп), не мають політичних амбіцій і відмовляються від балотування на наступних чергових/позачергових виборах (гарантія технократичності уряду, рівновіддаленого від політичних сил).
У випадку формування технічного уряду експертне середовище готово не лише надавати всебічну аналітичну та публічну підтримку реформам, але і брати безпосередню участь у конкретних діях з імплементації державної політики.
Якщо політичні сили виявляться неготовими до реальних кроків назустріч суспільним очікуванням щодо доброчесності влади та прискорення реформ, то єдиним виходом є проведення дострокових виборів. При такому сценарії негативного вирішення парламентської кризи, ми:
- фіксуємо неспроможність чинного законодавства про вибори народних депутатів України забезпечити достатнє оновлення парламенту;
- найближчим часом ініціюємо широке суспільне обговорення нового формату виборчої системи у відповідності з положеннями, зафіксованими в Коаліційні угоді.
Ще не змарновано момент, коли парламентську кризу можна використати як можливість для прискорення реформ. Якщо ж існуючі політичні сили не здатні віднайти спільне бачення задля відкритого процесу призначення технічного уряду, громадянське суспільство має зробити все можливе для рішучого оновлення політичного класу України через дострокові вибори.
Заяву підписали (станом на 22:00 23 лютого):
Микола Гайдай – Easy Business
Євген Глібовицький – pro.mova
Володимир Горбач – Інститут Євроатлантичного співробітництва
Тарас Качка – Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі
Ігор Коліушко – Центр політико-правових реформ, Реанімаційний пакет реформ
Роман Куйбіда – Центр політико-правових реформ
Володимир Курпіта – Всеукраїнська мережа ЛЖВ
Артем Миргородський – Реанімаційний пакет реформ
Михайло Оболонський – Easy Business
Олена Павленко – DiXi Group
Даніїл Пасько – Easy Business
Ігор Семиволос – Центр близькосхідних досліджень
Олександр Сушко, Міжнародний фонд "Відродження"
Віктор Тимощук – Центр політико-правових реформ
Василь Філіпчук – Міжнародний центр перспективних досліджень
Тарас Шевченко – Інститут медіа права
Ярослав Юрчишин – Реанімаційний пакет реформ
Євген Бистрицький – Міжнародний фонд "Відродження"
