21 грудня 2016, 12:44

Про особливості національного законотворення, або що поєднює Вищу раду правосуддя та е-декларування

Вчора чи то пак сьогодні вночі приймаючи в бюджетному запалі закон про Вищу раду правосуддя і розширюючи, сподіваюся, можливості громадського контролю за формуванням судів через Громадська рада доброчесності, парламент вніс зміни...у закон про запобігання корупції:), обмеживши перелік тих хто має декларуватися в новій системі електронного декларування.



Цитую: "Дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президента Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та Президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академії наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам'яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання"

Загалом Transparency International Ukraine та наші колеги по антикорупційному руху давно думали про те, що варто зняти потребу декларуватися вчителям, бібліотекарам, соцпрацівникам з кількох причин:

по-перше, діючи пороги декларування (понад 50 мінімальних заробітних плат, зараз це еквівалент 60 тис грн, а далі буде більше) просто не виловлять той рівень корупції, який є у цих сферах;

по-друге, інституційно ні Національне агентство з питань запобігання корупції, ні допоміжні структури (ті що видають цифрові ключі) будуть неспроможні забезпечити своєчасне декларування такої кількості (це понад 800 тис осіб додатково до першої хвилі). Це спричинить незадоволення та дискредитацію е-декларування;

по-третє, і на це дуже часто нарікали наші міжнародні партнери, зокрема зі Світового банку, є великий ризик, що антикорупційні органи виставлять неправильні пріоритети і будуть кошмарити вчителів-соцпрацівників, а не "велику рибу", а-ля голів ОДА, суддів, прокурорів, депутатів, міністрів. А запит суспільтва є на притягнення до відповідальності тих хто крав чи краде заводами і шафами готівки, а не "50 грн за прийом". Хоч і те, і те злочин, але питання в рівні шкоди для суспільного інтересу.

Тому ми скоріше підтримуємо такий крок. При цьому не можемо не вказати на ряд негативів:

по-перше – тактика змін в непрофільні закони (де Вища рада правосуддя, а де е-декларування) дискредитує професійність законодавчого процесу. Це руйнує і без того не високу довіру до парламенту, що дуже негативно в парламентсько-президентській державі;

по-друге – нелогічним виглядає виключення керівників шкіл/садків обласного-міського рівнів. Принаймні на тлі того, що керівників закладів охорони здоров'я цього ж рівня не виключили. Зважаючи на соцопитування, зокрема на Світовий барометр корупції, залученість громадян до корупційних дій у сфері середньої та початкової освіти співмірна з сферою охорони здоров'я;

по-третє є ризик, що НАЗК дозволить широко трактувати "посадові особи закладів, установ та організацій", що дасть змогу не подавати декларації не лише працівникам музеїв чи театрів та їх керівникам (щодо керіників теж можуть бути аргументовані питання), а й працівникам відповідних міністерств. На цей ризик нас наштовхує позиція керівництва СБУ, яке приховало свої і не лише свої декларації, посилаючись на право не декларуватися публічно працівникам оперативних та контрозвідувальних структур.

Ми вчергове маємо приклад непоганої ініціативи, яка може нести ризики через поспішність її втілення. На жаль, поки інституційна спроможність органів влади та їх недовіра до громадськості постійно ставить під ризик кроки, які мають на меті вдосконалення існуючих процедур.

Ми в Трансперенсі та групі Реанімаційний Пакет Реформ Антикорупційна реформа беремо на контроль ці зміни, щоб не допустити їх використання корупціонерами та, як наслідок, дискредитації системи е-декларування.

Дякую Роману Куйбіді, Дмитру Котляру, Віталію Шабуніну за звернення уваги, Олександру Калітенку та Центр Протидії Корупції за первинний аналіз

powered by lun.ua

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...