13 квітня 2017, 15:29

Прозорість+активність громадян = ефективність міст

Що є найважливішим у процесі децентралізації, коли все більше влади, а головне, коштів, іде на місця? Знати, що вони будуть використані за призначенням – на будівництво доріг, ремонт шкіл та дитячих садків. Тобто – прозорість місцевої влади. Без цього ми не побачимо жодної користі від децентралізації.

Ми в Transparency International Україна поставили собі мету – за 2 роки підвищити прозорість щонайменше 15 міст нашої країни. Для цього ми залучимо громадськість – спочатку навчимо, як боротися з корупцією та підвищувати прозорість, а потім підтримаємо проекти активістів спрямовані на підвищення прохорості та участі громадян в управлінні містом.

Зараз ми завершили перший етап проекту – виміряли прозорість 25 міст за 91 показником, який охоплює 13 сфер – інформація про роботу органів місцевої влади, доступ та участь, закупівлі, дані про житлову політику, бюджетування та контракти, гранти, виділення фінансів, соціальні послуги, кадрові питання, професійну етику та конфлікт інтересів, відомості про землекористування та будівельну політику, комунальні підприємства, комунальне майно, а також освіту. Поставили містам оцінки від 0 до 100. Подібний рейтинг супроводжують наші пратнери по глобальній мережі Трансперенсі Інетрнешенл Словакія і в основу оцінки лягли їх підходи, адаптовані до наших умов.

Отримали цікаві результати: перший став Кропивницький, далі – Київ, Івано-Франківськ, Миколаїв та Львів. Але це відносна першість, адже навіть у лідера тільки 54,9 бали з 100. Тобто до максимальної прозорості нашим лідерам ой як далеко. Та це тільки початок:).



За що Кропивницький став першим? Найбільше балів він отримав за такі сфери, як комунальне майно, бюджетування та контракти, а також освіта. З цікавинок, які є в місті – використовується форма відкритого розподілу місць у дитячих дошкільних установах, оприлюднений перелік об'єктів, приміщень комунальної власності, які можна взяти в оренду. Також у лідери місто вивела доступність та структурованість інформації на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради, який було реорганізовано у 2016 році. Найгірше в Кропивницькому з такими сферами, як комунальні підприємства, соціальні послуги та кадрові питання. Зокрема, річні звіти наглядової ради та виконавчого органу підприємств, аудит консолідованої звітності не оприлюднено; немає можливості подати онлайн-заяви на отримання місць або послуг в установах соціального захисту; інформації про зв'язки мера з комерційними організаціями і некомерційними організаціями перед вступом на посаду немає.

Київ заробив найбільше балів на таких сферах, як інформація про роботу органів місцевої влади, доступ та участь та закупівлі. В столиці є бюджет участі, громадськість може бути присутньою на засіданнях комісій ради без дозволу депутатів. На офіційному сайті є дуже багато інформації – оголошення, анонси, повідомлення від ради, виконкому, комунальних підприємств, установ та організацій, звіти державної аудиторської служби, протоколи пленарних засідань сесії. Що ж не вистачає Києву? Кадрові питання, виділення фінансів, комунальні підприємства – ось три сфери, в яких отримано найменше балів. Інформація про зв'язки мера з комерційними організаціями і некомерційними організаціями перед вступом на посаду відсутня. Громадськість не може бути присутньою на засіданнях з обговорення виділення фінансування фізичним або юридичним особам. Також не оприлюднено структуру, принципи формування і розмір винагороди виконавчого органу підприємств та членів наглядової ради.

Номери 3 і 4 в рейтингу, Івано-Франківськ і Миколаїв, дещо подібні: мають найбільше балів у таких сферах, як інформація про роботу органів місцевої влади, закупівлі, а також – землекористування та будівельна політика. На сайтах цих міст оприлюднений не тільки перелік земельних ділянок, пропозицій для інвесторів, а також сказано, які потрібно зібрати документи, щоб оформити оренду земельної ділянки, здійснити приватизацію. Найменше балів ці міста мають у сферах "гранти, виділення фінансів" та "комунальні підприємства".

Львів отримав максимум балів за сферою "бюджетування та контракти" – 7 із 7. В місті проводяться бюджетні слухання, з 2008 року публікуються звіти про виконання бюджету. А от комунальне майно кульгає: немає електронних аукціонів, тільки традиційні, інформація про актуальні результати та протоколи продажу або оренди майна громади відсутня.

Детальніше інформацію про всі міста можна подивитися на сайті http://transparentcities.in.ua. Там є можливість порівняти міста за різними сферами, подивитися лідерів у сферах, побачити, в кого найбільше нулів у яких сферах. Ще можна почитати детальну методологію дослідження та цікавинки прозорості.

Загалом, якщо дивитися по всіх містах, то сфери-лідери, в яких усі міста набрали найбільше балів, це – доступ та участь; інформація про роботу органів місцевої влади, а ще – бюджетування та контракти. Сфери-антилідери, де найменше балів загалом про країні – комунальні підприємства, освіта та житлова політика. Сфера "доступ та участь" характеризує, чи може бути громадськість присутньою на засіданнях комісій ради без дозволу депутатів, наскільки активно мешканці користуються веб-сайтом, чи є бюджет участі, чи оприлюднюються проекти рішень, чи є можливість надіслати електронний запит. Тішить, що в багатьох містах ці речі є можливими. Але є куди розвиватися, і ми на наших регіональних тренінгах та семінарах будемо звертати особливу увагу на ті сфери, де міста набрали найменше балів. Підвищення прозорості міст має відбутися за співпраці активістів, влади та медіа, адже тільки спільними зусиллями можна цього досягти. Бо лише прозорість помножена на активну участь усіх зацікавлених сторін гарантуватиме не лише відсутність корупції, а й максимальну ефективність міст.

Матеріал підготований командою проекту на чолі з Катериною Цибенко. Оцінку міст проводили експерти ТІ Україна та Інституту політичної освіти.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...