23 жовтня 2017, 15:43

Як минув "жовтень реформ в парламенті" і який порядок денний листопада

Протягом двох пленарних тижнів у жовтні народним депутатам вдалося ухвалити пакет законопроектів з пенсійної (N6614, 6617) та медичної (N6327, 6604) реформ, законопроект про електронні довірчі послуги (N4685) та розглянути законопроекти щодо запровадження нової виборчої системи з відкритими регіональними списками, зокрема рекомендований експертами РПР N1068-2.

Кількісно результати не вражають, але якісно, треба визнати, що йдеться про важливі системні зміни, а отже заяви спікера парламенту Андрія Парубія та прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про "осінь реформ", таки набувають реального виміру.



І якщо в пенсійній та медичній сфері локомотивом реформи був уряд та профільні міністерства, то питання зміни виборчого законодавства винесли на порядок денний – відкрита коаліція громадських організацій, в тому числі Реанімаційний пакет реформ, та опозиційних партій які провели акцію "Велика політична реформа" на підтримку трьох вимог:

1. Запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками на виборах до Верховної Ради (законопроект N1068-2).

2. Обмеження депутатської недоторканності.

3. Створення незалежного антикорупційного суду (N6011).

Незважаючи на окремі провокації насильства та спроби деяких політиків партизувати спільну акцію, вважаємо, що "Велика політична реформа" таки дала необхідний поштовх. Зокрема, вперше за три роки своєї роботи, депутати почали розгляд виборчої реформи, яку обіцяли виборцям 5 з 6 фракцій нинішнього парламенту. Законопроекти про скасування депутатської недоторканності (хоча РПР підтримує тільки її обмеження, а не повне скасування) підтримані та відправлені на розгляд до Конституційного Суду.

Звісно до виконання трьох вимог ще лежить тривалий шлях. Але ми його розпочали. І коли буде потреба, за першим етапом акції, будуть наступні. Бо коли влада не виконує виборчих обіцянок, громадяни мають конституційне право їй про це нагадати!

Що далі? На порядку денному реформ:

– рішення уряду з імплементації пенсійної та медичної реформ, які є не менш важливими, ніж прийняті законопроекти;

- внесення Президентом законопроекту про антикорупційний суд, створення яких є одною з трьох вимог акції та передбачено Законом "Про судоустрій і статус суддів";

-прийняття державного бюджету на 2018 рік, в якому важливо передбачити належну фінансову підтримку інститутів реформ, особливо в сфері суспільного телебачення, децентралізації та енергоефективності;

- ухвалення пакетів законопроектів для продовження реформи з децентралізації та створення спроможних територіальних громад, підтримки українського кіно, посилення соціального захисту учасників війни з Росією тощо.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...