Протидіючи "найбільш відкритій" корупції в світі

"Вам вдалося побудувати найбільш відкриту корупцію в світі", – пожартував один із учасників міжнародної конференції із запобігання корупції, аналізуючи успіхи та виклики України щодо подолання проблем прозорості та підзвітності. Важко не погодитися за результатами 2017 року.

З одного боку, наша система електронного декларування для чиновників не має аналогів у світі щодо доступності інформації. Але водночас правоохоронні органи не можуть використовувати цю інформацію якісно. Через халатність та фактичну протидію з боку власника системи – Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Система публічних закупівель ProZorro не лише заощаджує мільярди, а є одним із брендів України. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) пропонує її як базу для розвитку систем закупівель інших країн. Молдова вже впроваджує її з назвою mTender. Але ті, хто мав би слідкувати за її ефективністю, часто самі намагаються обійти правила гри. Згадаймо скандальні закупівлі, наприклад, Міністерством внутрішніх справ гібридних позашляховиків та реакцію Державної аудиторської служби (ДАСУ) на виявлені нами порушення. Надзвичайно ефективною системою прозорості бюджетів eData користується меншість розпорядників державних коштів. І знову без реагування з боку контролюючих органів. У процесі децентралізації багато коштів та функцій стали ближчими до людей. Але разом із тим, механізмів контролю за діями місцевої влади не так вже й багато. Та навіть ці механізми п'ять найбільш відкритих міст (за даними Рейтингу прозорості 100 міст України) використовують трохи більше ніж наполовину. Як то кажуть, порятунок тих, хто тоне, у їхніх руках. Тож, якщо громади не проконтролюють передані кошти та якість роботи влади, сподіватися немає на кого.

Звісно, за таких умов оцінки здобутків у боротьбі з корупцією досить стримані, але здобутки таки є. І, зважаючи на значну відкритість інформації, їх важко не помітити.

Національне антикорупційне бюро України у співпраці зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою України розслідує справи, фігурантами яких є найвищі чиновники держави й доводить ці справи до суду. Як результат, на антикорупційні органи та активістів, які їх підтримують, чинять суттєвий тиск (зокрема, впроваджується дискримінаційне електронне декларування для тих, хто працює та співпрацює з антикорупційними організаціями), але боротьба триває. ProZorro, як екосистема взаємовідносин у трикутнику "громадськість-бізнес-влада" "заражає" все більше сфер. Ми вже маємо успішну систему продажів активів ліквідованих банків, державного й комунального майна ProZorro.Продажі та систему діджиталізації сфери охорони здоров'я eHealth. Україна стає піонером у відкритті реєстрів бенефіціарних власників на глобальному рівні. Правда, якість верифікації ще потребує вдосконалення, та шлях осилить лише той, хто по ньому йде. Навряд можна сказати, що це досягнення чи прорахунки когось одного. Ми усі – бізнес, влада, громадський сектор, ЗМІ, міжнародні партнери – разом є авторами успіхів та невдач 2017 року. І лише наша співпраця та взаємодія у 2018 ро- ці дозволить нам запустити антикорупційний суд, провести малу приватизацію на базі ProZorro.Продажі, налагодити контроль за прозорістю та встановити підзвітність на місцевому рівні, відкрити та зробити ефективною відповідно до стандартів НАТО сферу безпеки та оборони, зменшити корупцію в освіті, медицині чи у фіскальній сфері. Тому, підбиваючи підсумки 2017 року, дякуючи команді Transparency International Ukraine та всім нашим партнерам й опонентам, закликаю нас у 2018 році не лише поглиблювати відкритість, а й налагоджувати підзвітність. Бо лише за таких умов ми зможемо підвищити ефективність роботи всіх державних інституцій, виховати в громадянах відчуття відповідального власника української держави, а відтак суттєво обмежити вплив корупції на процеси управління в Україні.

Бо це наш спільний інтерес!

Вступна колнка до річного звіту Transparency International Україна за 2017 рік.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.